Левчук Андрій – Непохитний - Комментарий на книгу «История ЕХБ в СССР»

Степан Федорович ввійшов до хати і показав свої руки.

- Ой, замазура! - сказала Ярина. - Підожди хвилинку, ось нагріється вода, бо в тебе і на носі, і в вухах, ха-ха... А в вуха навіщо понапихав?

- Та це ж комарі... Поки лагодив стартер, кусали, як вовки. Де кусали, там і шкрябав. Хіба ж тоді думаєш де і що? Якщо хочеш, поїдемо відвідаємо наших дітей.

- Ой, Степаночку мій хороший, що це тобі приснилось, що в таку жнивну пору ти їдеш в гості? Я вже так хочу побачити Галю, Оленку, Сергійка...

- Мене відпустили на один день, бо до мого комбайна поїхали в район куплять дещо з запчастин. Слухай, Ярино, мені дуже прикро, що в сімействі наших дітей тільки троє. А де Василь? Ти скучила за Галею, Сергійком. Оленку, цю сирітку нашу, ти згадуєш, мов рідну внучку, а Василя не згадуєш, наче в тебе зятя немає. Дуже негарно. Ти так і не можеш його полюбити як свою дитину. І все тому, що не по- твоєму вийшло. “Не має вищої освіти...”. Чи ж це найголовніше в житті? Ось в мене сім класів, в тебе - десять. Живемо ж якось. Мені Василь дуже до душі. За Галю я спокійний. Він розумний, мужній... Батька внукам нашим кращого я не бажав би. Галя за ним, як за кріпкою горою. Ти все хотіла того Льоню, що після інституту прийшов агрономом в колгосп Маркса, тільки й мріяла, щоб за нього Галю від дати. А що б з нею було тепер?

- А що? Та не стій з намиленими руками... Ось тут іще, іще тут... Та ні, давай, мені видніше. От і все. На рушника.

- Що, питаєш? А те, що потроху почав випивати. А згодом більше. Щось там продадуть з комірником Данилом і ходять веселенькі. Дійшло до того, що від комбайнів якісь запчастини продали з механіком. А комбайнери довідались і не вийшли в поле. Зчинився такий скандал! Голова пообіцяв комбайнерам, що передасть справу прокурору. Та Льоня хлопець слизький і хитрий. Довідався про це, пішов до голови колгоспу і сказав: “ Ми з Данилом, з тобою і парторгом випивали разом і не один раз. А відповідала за все це колгоспна пшениченька, яку міняв на горілочку Данило з твого дозволу ”

Голова не міг нічого кращого придумати, як назначити комісію з довірених йому людей з членів правління. Вони провели розслідування цієї справи так, що Льоня і Данило повезли голову і всю комісію в нову чайну в районі і напоїли так, що вони при виході один одного за галстуки тягали. Зібралось багато людей і бачили всю цю комедію. Ой, і сміху ж було! Це стало відомо прокурору. Тепер цю справу веде слідство. Льоня під вартою, Данило і механік Стає ходять сумні, як ніч. Льоні мабуть вже не викрутитись, бо ж сам Хрущов на пленумі КПРС дуже хвалився, що молоді спеціалісти в сільському господарстві дадуть такі врожаї, що далеко за собою залишать Європу і Америку.

Ярина замислилась, мовчала.

- Сідай, поснідаєш, і поїдемо, - сказала.

- Я не хочу, з собою візьми там дещо, а пляшечка в мене в багажнику там лежить. Мені більше як 50 г не потрібно, бо я за кермом, а зятя пригощу.

Виїхали. Сонечко піднімалось над обрієм, туман стелився по долині білою наче вовняною ковдрою, а роса віддзеркалювала сонячне проміння, наче хтось розсипав мільйони перлин. Ранкова краса оця дуже піднімала настрій.

Андрій Левчук – Непохитний

Б.в.д., 2003. – 106 с.

Андрій Левчук – Непохитний – Зміст

Від автора
Непохитний

Андрей Левчук – Комментарий на книгу «История ЕХБ в СССР»

В предисловии к книге «История ЕХБ в СССР» за подписью Президиума ВСЕХБ сказано так: «Настоящая книга рассчитана на широкую читательскую аудиторию, включающую тех, кто желает знать историческую правду о евангельских христианах баптистах в СССР» («История», стр. 8).

Этот призыв побудил меня не только прочитать згу книгу, но заставил изучить ее. Я пользовался всеми доступными мне историческими материалами и собственным 55-летним опытом моего пребывания в братстве ЕХБ. Я один из многих, кто хочет знать историческую правду. Молитвенно исследовав этот вопрос, решил написать комментарий на книгу «История ЕХБ в СССР». Руководствуясь Божьим указанием: «А когда Я буду говорить с тобою, тогда открою уста твои, и ты будешь говорить им: «Так говорит Господь Бог!» кто хочет слушать, - слушай; а кто не хочет слушать, - не слушай...» (Иезекииль 3:27), Хочу оставить молодому поколению документ, излагающий правду. Иначе не могу. Боюсь, дабы не осудил меня Бог мой.

Знание прошлого умудряет в настоящем и помогает не ошибаться, направляясь в будущее. Комментарий раскрывает время, события и действующие лица, начиная, в основном, с 1944 года и до 1990 года - наступления свободы и упразднения ВСЕХБ. Заканчивая комментарий на книгу «История», я не мог на этом остановиться, дабы не представить читателю исторический документ однобокого характера.

И так, как действия ВСЕХБ, которому уделено много места и внимания в Комментарии, переплетаются с действиями возникшего евангельско- баптистского движения 60-х годов за сохранение чистоты евангельского учения, то предлагаются читателю положительные и отрицательные исторические факты и этого движения.

Объективно изложенная историческая правда, надеюсь, расположит читателя поразмыслить о прошлом и на основании Евангелия и учения апостолов, единственных критериев, занять позицию для преодоления барьеров между детьми Божьими. Господь обещает вечное наследие не по принадлежности к определенным союзам, а верным. Откр. 2:10

Исследовав Комментарий, вы найдете себя сторонником автора, или же займете отрицательную позицию, но здесь не просто личные суждения, а исторические факты, а факты - вещь упрямая. Наступления в наши дни на Христово учение извне и изнутри повальные, искушения заманчивые, но есть надежда и дарованные Господом обетования быть в числе побеждающих и входящих в Город воротами! Отк.22:14.