Литовська метрика - Книга 561 Ревізії українських замків 1545 року

В історичній літературі давно існує припущення, що рішення про проведення ревізії замків було прийнято з ініціативи короля польського і великого князя литовського Сигізмунда І і його наступника Сигізмунда Августа та за згодою Панів Рад на вальному литовському сеймі, що проходив у Бересті з середини червня до середини жовтня 1544 р.

 

Але про підготовку ревізії замків у сеймовій ухвалі взагалі не йдеться. Як свідчать документальні матеріали цього сейму - “Артикули прозб і отказов його королівської милості”, - на ньому обговорювалась пропозиція великого князя про організацію спільної з Королівством Польським оборони проти вторгнення турецьких військ і було ухвалено низку рішень загальнодержавного значення,  пов’язаних з обороною BKJI: про здійснення всіма землевласниками перепису маєтків (отчин, вислуг, куплених, заставних) для визначення загальної кількості селянських служб і, в залежності від неї, числа вояків від кожного маєтку, та про необхідність виставлення на земську військову службу від дев’яти служб одного вояка.

 

Підготував Володимир  Кравченко

Київ, 2005

Національна Академія Наук України. Інститут Української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського

ISBN 966-02-3711-1

 

Передмова

Археографічна  передмова

Ревізії  українських  замків  1545  року

Науково-довідковий апарат

 

Литовська  Метрика  (далі  -  JIM)  є  різноманітною  за  складом  колекцією документальних  джерел  до  історії  соціально-економічної,  внутрішньої  та міжнародної політики,  що  склалася  в  процесі  діяльності  центральних  органів  влади  та  місцевих  установ  Великого  князівства  Литовського  (далі  - ВКЛ)  в  період  від  першої половини  XV  до  кінця  XVIII  ст.  В  її  книгах  зібрані різноманітні  документи  державного,  публічно-правового  та  приватно-правового  характеру.  Нині  ЛМ  складає архівний  фонд  №  389,  що  зберігається в  Російському  державному  архіві  давніх  актів  у  Москві  (далі  -  РДАДА)  й містить  662  одиниці  зберігання.  Частина матеріалів  знаходиться  в  архівному  фонді  “Так  звана  Метрика  Литовська”  (“Так  zwana  Metryka  Litewska”, далі  -  Т.  zw.  ML)  Головного  архіву  давніх  актів  у Варшаві  (далі  -  AGAD).

 

У складі  фонду  №  389  книга  ревізій  українських  замків  1545  року  є  одиницею зберігання  №  561.  Згідно  з  діючим  описом,  що  є  інвентарем  “Описание  книг и актов  Литовской  Метрики”  складеним  Станіславом  Пташицьким,  ця книга  входить  до  IV  відділу  (“Книги  Переписів”),  який  включає  23  одиниці зберігання  (РДАДА.  - Ф.  389.  -  Спр.  559-582).  Відділ  містить  переважно ревізії  та  інвентарі  королівських  маєтностей,  замків,  описи  кордонів  держави,  але  в  ньому  знаходяться  й відмінні  за  змістом  матеріали,  які  по  суті  не належать  до  цієї  категорії  книг.  З  усього  складу  книг  IV  відділу  лише  дві з  них  повністю  стосуються  України:  №  561 (1545  р.)  та  №  563  (1552  p.).

 

Діяльність  канцелярії  ВКЛ,  історія  виникнення  й  формування  Метрики,  структура  її  книг  та  джерелознавчий  аналіз  цього  величезного  документального  зібрання неодноразово  викладалися  в  працях  Ст.Пташицького,  М.К.Любавського,  Ф.І.Леонтовича,  М.В.Довнар-Запольського, М.Ф.Володимирського-Буданова,  І.І.Лаппо, М.Г.Бережкова,  Я.Якубовського,  Ю.Бардаха,  ГЛ.Хорошкевич,  І.Сулковської-Курасьової,  П.Кеннеді-Грімстед,  А.Рахуби,  В.С.Менжинського,  З.Кяупи,  Е.Баньоніса, М.М.Улащика,  М.Ф.Спиридонова,  М.П.Ковальського,  Я.Р.Дашкевича,  С.В.Абросимової,  П.М.Кулаковського,  В.П.Козлова,  Л.І.Шохіна,  О.І.Дзярновича, О.І.Груші, Т.А.Топалової  та  інших.

 

Докладним  висвітленням  різноаспектних  інформативних  можливостей ревізій  українських  замків  1545  р.  займалися  А.Яблоновський,  М.С.Грушевський, М.П.Ковальський  (характеристика  публікацій  ревізій  1545  p., підготовлених  Тимчасовою  комісією  для  розгляду  давніх  актів  та А.Яблоновським,  ревізії  як  джерело до  соціально-економічної  історії України  першої  половини  XVI  ст.),  С.В.Абросимова  (ревізії  1545  р.  як джерело  до  історії  міст  України),  Г.В.Боряк  (історико-географічні  характеристики  ревізій).

 

Ревізії,  або  ревізійні  матеріали,  належать  до  групи  документальних джерел,  які  за  подібністю  зовнішніх  ознак,  походженням,  змістом  і формою  можуть  бути віднесені  одночасно  до  кількох  видів:  до  описовостатистичних,  реєстраційно-облікових,  інформаційно-звітних,  економікостатистичних,  економіко-географічних джерел.1.П.Крип’якевич  відносив ревізії  ще  й  до  групи  адміністративно-правових  джерел.  Крім  ревізій,  до цих  груп  належать  люстрації,  інвентарні  описи,  податкові реєстри, реєстри  доходів  із  королівщин.  Оскільки  ці  джерела  відображають  однотипні,  одноструктурні  явища,  що  часто  повторювалися,  їх  можна  віднести до категорії  масових.

 

У  межах  українських  земель  BKJI  на  кінець  XVI  ст.  було  проведено п’ять  ревізій:  1471,  1545,  1552,  1559-1560,  1563  pp.  Із  них  повністю  збереглися  матеріали ревізій  1545  і  1552  pp.,  фрагментарно  -  ревізії 1471  та  1563  pp.,  матеріали  ревізії  1559-1560  pp.  втрачені  під  час  Другої світової  війни.  Не  збереглися  також тексти  “попису”  господарських  замків 1509  р.,  ревізії  Київської  єпархії  1568  р.