Після “золотого віку”, яким став час правління династії Антонінів (98-192), у Римській державі простежуються перші симптоми кризи, що охопила всі сфери життя суспільства, в тому числі систему управління.
Влада імператорів значно послабилася, змови та державні заколоти стали звичною справою. Після вбивства імператора Коммода (180-192) в Римі було одночасно проголошено кілька його спадкоємців.
Істрівська (Дунайська) армія висунула імператором свого досвідченого командира - Септімія Севера (193-211), який започаткував династію Северів (193-235).
Іван Мозговий - Еволюція християнства (III—І пол. VI ст. н. е.): античні писемні джерела [Текст] : навчальний посібник для самостійної роботи з поглибленого вивчення дисциплін “Релігієзнавство”, “Філософія”, “Правознавство”
І. П. Мозговий ; Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2015. - 570 с.
ISBN 978-617-668-001-7
Іван Мозговий - Еволюція християнства (III—І пол. VI ст. н. е.) - Античні писемні джерела - 3міст
ПЕРЕДМОВА
ВІД КАТАК0МБН0Ї ЦЕРКВИ ДО ЦЕРКВИ БАЗИЛІК
РОЗДІЛ I. III СТОЛІТТЯ (“ГОНІННЯ”)
1.1. Імператор Септімій Север
1.2. Кассій Діон
1.3. Геродіан
1.4. Імператор Максимйн Фракіець
1.5. Філострат
1.6. Імператор Децій
1.7. Імператор Требоніан Галл
1.8. Імператор Валеріан
1.9. імператор Галліен
1.10. Імператор Авреліан
1.11. Плотін
1.12. Порфирій
РОЗДIЛ II. I пол. IV СТОЛIТТЯ (“ЛЕГАЛІ3АЦІЯ”)
2.1. Імператор Діоклетіан
2.2. Анонім
2.3. Гіерокл
2.4. Імператор Галерій
2.5. Імператор Максимін Даза
2.6. Імператор Ліціній
2.7. Імператор Константин 1
2.8. Елій Спартіан
2.9. Юлій Капітолін
2.10. Вулкацій Галлікан
2.11. Елій Лампрідій
2.12. Требеллій Полліон
2.13. Флавій Boпіск
2.14. Ямвліх
2.15 Етик Істер
РO3ДIЛ III. IIпол. IVСТОЛIТТЯ (“РЕАКЦIЯ”)
1.10. Гімерій
1.11. Лібаній
1.12. Фемістій
1.13. Імператор Юліан
1.14. Евтроій
1.15. Аврелій Biктор
1.16. AммiaнМарцеллін
1.17. Сіммах
1.18. Імператор Свгеній
РОЗДIЛ IV. V -1 пол. VI СТОЛIТТЯ (“ТРIУМФ”)
1.13. Свнапій
1.14. Паллад
1.15. Олімпіодор
1.16. Макробій
1.17. 3ociMм
1.18. Пріск
1.19. Прокл
1.20. Сімплікій
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Додаток A. Hoвозаповітнiперсонажі в історичних документах III—VI ст. н.е
Додаток Б. Скорочення назв лгтературних джерел таімен їх авторів
Додаток В. Римські провінції від часів Діоклетіана до чaciвФеодосія I (395)
Додаток Г. Дислокація легіонів у провінціях у 395 н.е
Додаток Д. Римськіімператори (I ст. до н.е. - VI ст. н.е.)
Іван Мозговий - Еволюція християнства (III—І пол. VI ст. н. е.) - Античні писемні джерела - Передмова
У даній збірці I розділ включає повідомлення греко-римських авторів IIІ ст. (державні діячі, історики, філософи, поети), таких як Кассій Діон, Філострат, Геродіан, і насамперед Плотін і Прокопій. Разом з витягами з указів римських імператорів вони передають драматичні колізії протистояння римських і християнських вірувань напередодні легалізації християнства.
Розділ II представлений документами часу останнього гоніння на християн (І пол. IV ст.), серед яких укази Діоклетіана й його співправителів, а також текстами Константина І та витягами з творів “Істориків Августів” тощо.
Центральне місце в III розділі (І пол. IV ст.) займають фрагменти творів імператора Юліана та його однодумців - риторів Гімерія, Лібанія і Фемістія, істориків Євтропія, Аврелія Віктора й Амміана Марцелліната ін.
У IV розділі відображені останні спалахи язичницької протидії християнству в добу занепаду античної цивілізації (V-VI ст.). Тут містяться витяги з творів поета Паллада, риторів Євнапія й Сіммаха, істориків Олімпіодора, Зосіми, Пріска, філософів Прокла й Сімплікія, які мусили досить обережно виражати своє неприйняття християнства.
В зазначених документах простежується по суті реакція римського світу на християнську проповідь і зростання церкви. Те негативне ставлення до нової віри, яке проступає в цих повідомленнях, нерідко виливалося в масові гоніння, які римська влада вчиняла щодо послідовників Ісуса Христа. Надзвичайну цінність складають твори неоплатоніків - останніх захисників античної культури, в яких відображені філософські засади язичницької традиції в її ставленні до християнства. Для нас цікавим є перш за все те, що саме знали римські письменники про християнство, як його оцінювали. Кожна деталь у надрукованих уривках має велику наукову значущість.
До всіх документів, уміщених в посібнику, додано дані про час і умови їх виникнення, про їх автора. Документи супроводжуються коментарями, що пояснюють особливості тексту і розкривають зміст специфічних термінів. У коментарях подана історіографічна і дослідницька література, представлені витяги з творів ранньохристиянських авторів, що стосуються того або іншого документа. Незважаючи на апологетичний характер повідомлень отців церкви, вони мають велику історичну цінність.
До тексту включена й інша інформація, що стосується періоду еволюції християнства (додатки, дані про монети, карбовані в Римській імперії, про вагомі археологічні знахідки тощо), що складає важливий матеріал доби раннього християнства. Написи, які збереглися на цих пам’ятках, часом дають не менше відомостей, ніж писемні тексти. Вони показують, що було відомо античним авторам про християнство, якими були його активні діячі та їх учення, як воно розвивавалося протягом близько 350 років динамічного функціонування церкви (III—І пол. VI ст.), як її оцінювали люди того часу.
Категории:
Благодарю сайт за публикацию:
