Історія Закарпаття

Степан Пап (1917-1990) був, мабуть, останнім представником „старої школи" закарпатських будителів духу і просвітителів, народолюбцем у прямому розумінні цього слова, який не обмежувався якоюсь однією ділянкою діяльності, а робив усе, що треба: був душпастирем, теологом, журналістом, редактором, науковцем, але, в першу чергу, свідомим українцем. Йому великим зразком був Олександр Духнович, також Августин Волошин, Павло Ґойдич та Теодор Ромжа, з якими йому довелось спілкуватися. Як і вони, він працював там, де було найважче і де його робота була найпсггрібніша.

Син селянина із села Березова Хустського району (нар. 11 березня 1917 року), він з дитинства був призвичаєний до тяжкої роботи, побожності й національної свідомості. Ще в Хуетській гімназії (1928-1936 рр.) брав активну участь у маріанській конгрегації та пластовому русі. Юридичні студії в Братиславі не закінчив через нестатки. Із Братислави він повернувся в Ужгород, де в 1941 році закінчив богословську семінарію, і того ж року єпископом Сгойкою був рукоположений на священика. Першою його парафією було с. Білки. В червні 1942 р. за активну участь у Карпатській Січі його арештовано і після грізних катувань у слідчій тюрмі та в концентраційному таборі Варюлопош угорським військовим судом засуджено на 12 років ув’язнення, яке він відбував у найбільшій і найстрашнішій в’язниці Угорщини — Ваці. Із в’язниці його було звільнено лише після визволення Ваца Червоною армією на початку 1945 року.

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том І

Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. - 560 с.

ISBN - 966-7363-75-9 Т.1-3

ISBN - 966-7363-76-7 Т.1

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том І - Зміст

Назви Закарпаття в історії
Історики Закарпаття та їх твори
Праісторія Історичного Закарпаття
Заселення Пряшівщини
Найдавніші народи на Історичному Закарпатті
Скити
Сармати
Ґалли-кельти
Даки
Карпи
Римляни
Германи
Велике переселення народів
Готи
Гунни
Слов’яни
Культура слов’ян Історичного Закарпаття
Одяг і прикраси
Житло
Господарство й торгівля
Сім’я
Релігія й письмо слов’ян
Заселення історичного Закарпаття білими хорватами,
Давні поселення й городища на Історичному Закарпатті
Торгові шляхи Історичного Закарпаття
Авари — обри
Болгари
історичне Закарпаття в рамках держави болгар
860-й рік. Напад закарпатців на Константинополь
Християнство на Історичному Закарпатті
Велика Морава в сусідстві з Історичним Закарпаттям
Діяльність Константина-Кирила і Методія на Мораві
Доля учнів Методія. Архиєпископ Горазд на історичному Закарпатті
Суперечливі погляди на життєдіяльність св. Константина-Кирила і Методія на Мораві
Тези про прихід мадярів через Закарпаття в Паннонію, заснування Мадярської держави, прийняття східного обряду в християнстві, запозичення руських слів та руської культури від русинів — першопоселенців Потисся й
Подунав’я, загарбання Потисся
Руські князівства на Історичному Закарпатті
Прихід мадярів
Мадяри в ПанноніТ
Що писали тогочасні хронологи про мадярів?
Закарпатоукраїнський історик Михайло Лучкай про мадярські романтичні фантазії
Закарпаття в складі Київської Русі
Руські монастирі на території Мадярідини
Закарпаття і хрещення Київської Русі
Мадяри після поразки 955 року
Руське удільне князівство в Потиссі. Мархіа Рутгенорум. Руська Країна.
Дукс Рутгенорум. Князь русинів. Руське єпископство в Потиссі
Проблеми виникнення Мадярської держави та Історичне Закарпаття
Внутрідержавна боротьба після смерті Стефана І
імена-назви
Назви свят
Терміни-назви
Поступове захоплення закарпатських територій мадярськими
королями після Стефана І (1238-1300)
Нова боротьба проти руського обряду
Вплив культури закарпатських українців на мадярів   —
Паннонія   -
Назва Історичного Закарпаття — Русь
Мадярські походи на галицькі землі
Золота булла 1222 року .Закріпачення населення
Боротьба закарпатських русинів проти закріпачення
„Божі суди". Варадинські регестри
Татаро-монгольська навала
Нові мадярські походи на галицькі землі
Закарпаття — частина Галицько-Волинського князівства
Закріпачення українців Закарпаття після монгольської навали
Друге видання Золотої булли — 1267 рік
Городища й замки на Закарпатті
Маковицький замок
Деякі дані про важливіші замки Закарпаття
Загальна характеристика мадярських феодалів
Ростислав Михайлович, князь чернігівський — князь Закарпаття
Німецькі колонії на Закарпатті
Церкви, духовенство, єпископства на Закарпатті
Коли на Закарпатті виникли церкви й духовенство?
Коли було засноване Мукачівське єпископство?
Місце перебування мукачівських єпископів
Боротьба за мадярський трон після Арпадовичів
Виникнення кріпацтва
Ліквідація руського Святомихайлівського монастиря в Михайлівцях
„ та руського єпископства на Спіші
Доба володіння Людовика (Лойоша) І (1342-1382)
„Руська віра" на Закарпатті
Підданство за часів Зигмунда Люксембурзького (1382-1437)
Гусити на Закарпатті
Воєводство Крайнянське на Закарпатті
Волосько-румунські феодали на Закарпатті в Марамороші
Монастир св. Миколая Чудотворця на Чернечій горі біля Мукачева.
Грушівський монастир
Якій вищій церковній владі підлягали мукачівські єпископи і єпархія?
Чи закарпатська руська Церква була „схизматицька“?
Князь Федір Корятович
Чи закарпатські українці мали свою шляхту?
Руська церква Закарпаття перед селянським повстанням у 1514 р.
Поборювання руського обряду християнства
Єпископ та ігумен Мукачівського монастиря Лука
Єпископ Іван (1491-1498)
Мукачівська єпархія в 1498-1551 роках
Важка доля „руської Церкви" Закарпаття
Тягар „десятини"
Перше повстання на Закарпатті
Латинізація — це денаціоналізація
Межі українських поселень в Потиссі
Повстання селян проти шляхти у 1514 році
Тріпартітум
Становище селянства перед повстанням 1514 року
Закріпачення підданих. „Опус Тріпартітум"—збірка законів
Іштвана Вербивція. „Дикий сейм”
Хронологічний перегляд найважливіших подій і дат в історії' Закарпаття і у зв'язку з історією Закарпаття

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том І - уривок з глави "Назви Закарпаття в історії"

Пишучи історію Закарпаття, вживаємо термін „Історичне Закарпаття". Якби ми вжили лише термін „Закарпаття", читач, який не знає історії Закарпаття, під цією назвою міг би розуміти лише сучасну Закарпатську область України. „Історичне Закарпаття", історію якого подаємо, — це не лише сучасна Закарпатська область чи Карпатська Україна (колишня Підкарпатська Русь). Історичне Закарпаття — це всі закарпатськоукраїнські території, споконвіку заселені українцями, а саме:

сучасна Закарпатська область України;
Пряшівщина й Татранщина аж до теперішніх середньословацьких гір включно (тепер у Словаччині);
Нирьщина — все середнє і нижнє Потисся з усіма притоками Тиси аж до її гирла, — історична Мархіа Рутгенорум — „Руська країна" з .дуксом рутенорум" — „вождем русинів" X ст. із західним кордоном вздовж Дунаю (тепер в Мадярщині);
ціле Залісся — колишня Трансільванія — Семигород (тепер у Румунії).

Ця первісна етнічна територія українців Закарпаття — це Історичне Закарпаття, заселене слов’янами — предками теперішніх українців — уже перед V ст. після Христа, тепер здебільшого змадяризоване, зрумунізоване, зісловакизоване. Але назви урочищ-готарів, топоніміка, прізвища, східний обряд релігії — руська віра, врешті археологія й історія доводять первісну українську належність населення до цих територій.
Українські вчені територію, іменовану нами Історичним Закарпаттям, називають Верхнє Потисся. Верхнє Потисся — це північно-східна частина Карпатського басейну, що займає нинішню територію Закарпатської області України, східнословацький край Чехословаччини, північну частину Саболч-Сатмарської області Угорщини і Бая-Марську область Румунії.

З тих пір, як Історичне Закарпаття заселили слов’яни — предки українського народу, його історія є історією українського народу. Українці заселяли Історичне Закарпаття без боротьби, тихо-мирно. Ані історія, ані закарпатські перекази не згадують про боротьбу, однак, не кажуть, що українців на Історичному Закарпатті не було — „по мнозіх же временах сіли суть Словени по Дунаєві, де єсть нині Угорская земля і Болгарская... Пришедше от востока Угри і устремишася через гори великія, яки прозвашася гори Угорьския, і почата воєвати на живящия ту...“ (Літопис Нестора).

Українців нищили, виганяли із земель Історичного Закарпаття, а вони захищалися і залюднювали їх вдруге, втретє, постійно. Важливо знати, що українці на Історичному Закарпатті осіли спочатку на долинах, в гори їх витісняли протягом віків. „Колись наші землі Закарпаття не обмежувалися вузьким гірським поясом; на півночі й на полудні наші території простиралися широко, заходили і в Семигородську височину, і в наддунайські краї по лівому боці Дунаю. Втрати ми понесли на заході — на пограниччю з поляками, словаками, уграми і волохами“ .

Не можна аналізувати історичною життя Закарпаття без включення до Закарпаття всіх первісно українських закарпатських земель. Це ж бо Історичне Закарпаття.

Війська зустрілися біля містечка Могач, що знаходилось на південному сході від міста Пейчу в південній Мадярщині. Тут повторилося те, що сталося в битві на Солоній у 1241 р. з монголами. Мадярське військо перебувало в долині, а турецьке військо, яке розташувалося на вершині, мало точні відомості про рух мадярський військ. Вранці, 29 серпня 1526 р. турки почали наступ. їхнє військо було вдвічі чисельнішим від мадярського.

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том ІІ

Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2002. - 448 с.

ISBN - 966-7363-75-9 Т.1-3

ISBN - 966-7363-77-5 Т.2

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том ІІ - Зміст

Турецький наступ

Битва під Могачем. Поділ Мадярщини
Події на Закарпатті після битви під Могачем (1526)
Підданство у XVI ст. в період розколу Мадярщини
Слов’янські поселення в Заліссі (Трансильванії, Семигороді)
Реформація на Закарпатті та її причини
Антиреформація
Європейські події й політика в XVI і XVII століттях
Закарпаття до магнатських повстань
Заполіянські війни на Закарпатті. Спалення Мукачівського,
Грушівського і Заднянського монастирів
Мадярські магнатські повстання на Закарпатті
Антигабсбурзькі повстання мадярських магнатів
Повстання Іштвана Бочкая (1604-1606)
Повстання Гйбора Бетлена (1619-1629)
Повстання Юрія І Ракоці (1644-1648)
Повстання українських селян Закарпаття під проводом Часаря
Повстання Юрія І Ракоці
Війни Юрія II Ракоці на Закарпатті
Події на Закарпатті після смерті Юрія II Ракоці
Повстання Тикилі (1678-1688)
Знущання над руським населенням Закарпаття після придушення повстання Тикилі
Ситуація напередодні селянського повстання у 1703 році та війни Ференца II Ракоці. Серія повстань руських селян Закарпаття
Магнатське повстання Ференца II Ракоці
Загальні висновки щодо магнатських повстань
Загальні висновки про повстання Ференца II Ракоці
Мукачівські єпископи в період заполіянських боїв на Закарпатті
Українська Церква Закарпаття в період мадярських
магнатських повстань (1600-1711 рр.)
Перші кроки у запроважені Унії на Закарпатті. Вістки про перші школи
Василь Тарасович, єпископ Мукачівської єпархії
Святодухівськнй монастир у Красному Броді
Доля закарпатоукраїнського духовенства перед Унією
Церковна Унія на Закарпатті у 1646 році
Чому була запроваджена Унія?   '
Унія була укладена з русинами
Підданство на Закарпатті в XVII столітті
Публічні повинності підданих   '
Урбаріальні повинності підданих
Підданство в українських селах Закарпаття під час володіння турків
Підданство після відходу турків
Рух опору закарпатських українців проти закріпачення
Рух опришків
Втечі українських селян
Мукачівські єпископи після запровадження Унії
З’єдинені Мукачівські владики
Боротьба єпископа Декамеліса
Антиунійний виступ Михайла Андрелли
Роздвоєння ієрархи на Закарпатті
Нез’єдинені православні єпископи
Доля закарпатоукраїнського духовенства після запровадження
Руський священик Закарпаття
Слезіння ікон Пресвятої Богородиці
Подія слезіння й плачу ікони Богородиці в Клокочові
Перше слезіння ікони Пресвятої Богородиці в Бовчі в 1696 році
Слезіння ікони Пресвятої Богородиці в селі Микола 1699 року
Слезіння ікони Пресвятої Богородиці в Рафаївцях у 1705 році
Друге слезіння ікони Пресвятої Богородиці в Вовчі в 1715 році
Слезіння ікони Пресвятої Богородиці в селі Павлово в 1717 році
Чому слезили ікони Пресвятої Богородиці в церквах Закарпаття?
Монастирі на Закарпатті в XV-XIX століттях
Монастир у Білій Церкві — біля 1350 року
Монастир біля Тересви — біля 1389 року
Монастир у Сопунці — з XIV століття
Монастир у Сарвасосі — з XIV століття
Монастир у в Барсані — 1390 рік
Монастир Углянський або Зановський — з ХIII століття
Монастир у Когні — 1411 рік
Монастир святої Катерини, мучениці, на Вигорлатській горі — 1487 рік
Мстичівський (Імстичівський) монастир св. архангела Михаїла
Зарічський монастир — 1689 рік
Драгівський монастир святого Миколая
Вільхівський монастир св.св. Петра і Павла
Монастир в селі Монастирець, що біля Горінчева Хустського району
Монастир святого Хреста на горі Городище при Білках
Монастир в урочищі Телятник біля Білок
Монастир Святомиколаївський в Малому Березному на Ужгородщині
Благовіщенський монастир в Бороняві, що біля Хуста
Хрестовоздвиженський монастир на Буковій гірці Період після повстання Ференца II Ракоці
Нищення руських сіл. Нові магнати на Закарпатті. 20-тисячна татарська орда на Закарпатті
Цигани на Закарпатті
Латинство й реформація як денаціоналізатори українського населення Закарпаття
Межі українських поселень на Пряшівщині та Татранщині
Румунський учений про волохів у Татранщині й на Пряшівщині
Хронологія подій в 1526-1717 рр

Після придушення повстання-заколоту численні маєтки Ференца II Ракоці (1703 - 1711) та маєтки інших повстанців-магнатів стали власністю цісарського Казначейства. Цісар почав їх роздавати за вірність Габсбургам, а також за політичні та військові заслуги перед цісарем. Отримували їх коменданти армій, двірська шляхта, заслужені офіцери, воєнні доставці. У першу чергу вони дістались роду Шенборнів.Один із Шенборнів був коронним канцлером держави, другий — генералом кавалерії, третій — державним віце-канцлером, дійсним управителем Державної канцелярії у Відні. В нагороду вони одержали маєтки у всіх частинах Мадярщини.

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том 3

Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2003. - 648 с.

ISBN - 966-7363-75-9 Т.1-3

ISBN - 966-8265-19-x Т.3

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том 3 - Зміст

Мукачівсько-Чинадіївська домінія

Єпископи Мукачівської єпархії після Декамеліса

Консисторіальне засідання священства Мукачівської єпархії в Егері 11-12 березня 1726 року

Богослови Мукачівської єпархії на студіях в чужині (Трнаві, Відні,Егері, Інсбруку, Празі, Оломоуці)

Церкви на Закарпатті

Мукачівська богословська школа

Візити єпископа Михайла Мануіла Олшавського. Перші описи церков і парафій

Візитаційні протоколи єпископа Михайла Олшавського з 1750-1752 років про латинізацію, зловживання, обман й насилля

латинського духовенства над руськими вірними

Заснування монастиря василіян у Бовчі

Імператриця Марія Терезія

Підданство в епоху Марії Терезії

Марія Терезія і Закарпаття

Заселення Бачок

Утворення незалежної Крижівської єпархії

Цісар Йосиф 11 (1780-1790) і підданство

Синод єпископів східного обряду у Відні 1773 року

Латинізація

Спішська латинська препозитура

Ліквідація руських сіл на Спіиіі й Татраищині

Зруйнування села й церкви в Залужжі

Заснування катедральвого Капітулу Мукачівської єпархії

Церковні й світські книги на Закарпатті

Прагнення Мукачівських єпископів мати руську друкарню і перші на Закарпатті друковані книги для співвітчизників

Становище руського селянства на початку XIX століття

Селянське повстання у 1831 році

Заснування Пряиіівської єпархії

Розбудова Пряшівської єпархії

Хоровий спів на Закарпатті

Утворення єпархій внаслідок дроблення Мукачівської єпархії Виділення 72 парафій з Мукачівської єпархії до Великоварадинської Школи на Закарпатті

Мадяризація руських шкіл

Боротьба проти мадяризації школи

Ужгородська богословська семінарія

Мадяризація

Мадяризація назв сіл, осель, хотарів (урочищ) тощо

Мадяризація прізвищ

Слов янський з'їзд у Празі в 1848 році. Домагання закарпатських і галицьких українців об’єднати західноукраїнські та закарпатські землі в одну країну „руський край“ з „руським сеймом"

Революційний рік 1848. Відозва словаків до русинів із закликом до повстання

Коиіутів „заколот". Три місяці свободи. Делегація русинів у цісаря. Знесення кріпацтва Політична діяльність Адольфа Добрянського.Народницька діяльність Олександра Духновича

Боротьба проти мадяризації в першій половині XIX століття

Посланці „русинів угорських“ у Відні 1849 року

Боротьба проти мадяризації у XIX столітті

Мадяризація греко-католицького руського священства у XIX cm

Мілленіум 1896 року і протест галицьких українців

Тривожні роки (1865-1918) без провідника Політика Австрії після 1849 року

Меморандум із Закарпаття

Протести й домагання Закарпаття

Вибори до парламенту в 1861 і 1865 роках

Австрійсько-мадярське вирівняння

Період дуалізму (від 1867 до 1918 року)

Колонізація українських пїОриторій мадярами

Ліквідація назви „русин", окремі переслідування

Закарпатоукраїнське письменство. Літературні прагнення закарпатських русинів від витоків до першої половини XIX ст

Вчені із Закарпаття в Галичині

Закарпатські учені в Росії. Доля закарпатських емігрантів у Росії.. Учені Закарпаття на службі латинській Церкві й Мадярській державі

Подальша боротьба проти мадяризації й за мову

Домагання Пряшівщини, Земплина й Спіиіа приєднати їх до Ужгородського округу

Мадярські уряди припиняють діяльність Пряшівської Літературної Спілки

Спілка Иоана Христителя в Пряшеві

Ув'язнення чеських студентів у Мукачівській фортеці

Спілка (Общество) св. Василія Великого в Ужгороді

Еміграція закарпатських українців

Акція мадярської влади з мадяризації Церкви закарпатських українців у США

Діяльність Андора Годобаї

ГЬзети на Закарпатті .

Характеристика „Світу", „Кирпату“ й „Листка“

Газетна боротьба на Закарпатті в 1870-1910 роках.

Жиди на Закарпатті.Жахлива експлуатація й насилля над українським населенням Закарпаття. Меморандум єпископа Фирцака. „Верховинська акціяи

„В землі Хазарів"

Культурний рух на Закарпатті в другій половині XIX ст.

Москвофіли на Закарпатті в другій половині XIX ст

Письменники Закарпаття другої половини XIX століття. Русофіли. Народовці. Наближення до народної мови

Закарпатсько-галицькі відносини до XX століття

Іконопис на Закарпатті

Спотворення історії, проголошення історичних неправд, знеславлення закарпатських українців

Мадяризаційні акції ренегатів. Дії Державного комітету мадярів греко-католицького обряду.

Запровадження мадярської мови в Богослужіння.

Мадяри придушують прагнення Мукачівської єпархії до автономії

Життєвий рівень русинів Закарпаття у XVIII-XIX століттях

Дротарі зі Спіша

Життєвий рівень русинів Закарпаття у XVIII-XIX ст., поданий

у творах іноземних і закарпатських авторів

Конференція у Будапешті в 1897 році

Боротьба проти мадяризації в кінці XIX — на початку XX ст.

Селянський рух у православ’я на Закарпатті

Початки православ’я в Ізі

Мараморош-Сигітський процес

Відгомін Мараморош-Сигітського процесу в пресі і в світі

Мадярська статистика про українців Історичного Закарпаття 1910 рік. Англійський учений-історик пише про денаціоналізацію русинів Закарпаття протягом історії і про кривди, заподіювані

русинам Закарпаття мадярами

Ситуація перед Першою світовою війною

Мадяризація перед і в період Першої світової війни. Насильне

впровадження григоріянського календаря. Ліквідація кирилиці

Перша світова війна

Єпископи Мукачівської і Пряшівської єпархій в кінці XIX —на початку XX століть

Хронологія подій, 1718-19.,. роки

Пап - Початки християнства на Закарпатті

Праця о. Степана Папа базується на найновіших джерелах і на безсторонніх історичних студіях, які майже одностайно вказують на історичне Закарпаття, де найскоріше з усіх українських земель закоренилося християнство, ще заки свв. Кирило і Методій встигли зачати свою місійну працю у Великій Моравії під кінець 863 р. Тому, опершись на новіших дослідженнях істориків і археологів, о. Степан Пап не завагався відкинути втерті досі теорії про початки християнства на українських землях. На думку автора ІСТОРИЧНЕ ЗАКАРПАТТЯ є першим клаптиком української землі і взагалі всіх слов’янських земель, що став християнським.

Пап Степан - Початки християнства на Закарпатті

Published and Copyright by Ukrainian Catholic Archdiocese Philadelphia, PA — USA 1983

Пап Степан - Початки християнства на Закарпатті - Зміст

    1.   Передслово
   2.   Теорії про християнство в Україні
   3.   Християнство на Історичному Закарпатті
   4.   Християнство і Єрархія Церкви на Закарпатті
   5.   Ми ставимо тезу
   6.   В якому році Константин-Кирило й Методій прийшли на Мораву
   7.   Який був склад місії Константина-Кирила й Методія
   8.   Історичне Закарпаття прийняло християнство від Константина-Кирила й Методія
   9.   Константин-Кирило й Методій назвали Історичне Закарпаття Руссю
   10.   Константин-Кирило й Методій охристили Історичне Закарпаття — Потиську Русь у 863 р.,тоді дали йому також єпископа .... .
   11.   Хто міг бути єпископом Історичного Закарпаття — Потиської Руси?
   12.   Ще про деякі важливі факти
   13.   Константин-Кирило й Методій та Велика Морава
   14.   Діяльність Константина-Кирила й Методія на Великій Мораві
   15.   Яке письмо склав Константин-Кирило —глаголицю чи кирилицю?
   16.   Яку літургію переклали на слов’янську мову Константин-Кирило й Методій
   17.   Яка була Доля учнів Методія
   18.   Дальші докази про християнство і Єрархію на Історичном Закарпатті
   20.   Звязки Історичного Закарпаття з Чехією
   21.   Історичне Закарпаття своїм священством і Єрархією христило Русь-Україну
   22.   Де документи Історичного Закарпаття

Категории:

Благодарю сайт за публикацию: