Православний катехизм

Своєрідність цього Катехизму, чи, радше, катехитичного курсу для широкого кола читачів, поза усяким сумнівом, тісно прив’язана до його глибоко еклезіологічного характеру. У ньому міститься свідчення, яке прийшло слушного часу, в той момент, коли тайна Церкви так часто ігнорується на Заході. Справді, в ньому щораз то більше наголошується на вірі, свідомій і особистісній, на зустрічі з Христом, який нам об’являє, що це таке - бути Богом. До всіх цих речей православ’я, часом надмірно прив’язане до обрядовости й замкнености на собі, ще мусить навчитися дослухатися. Але, зі свого боку, воно наголошує на живому змісті, або, точніше, на онтологічному змісті цієї зустрічі, на житті в Христі як цілком реальній участі у Божій енергії.

Для православної традиції немає жодної різниці між тілом Христа вос- креслого і Його євхаристійним Тілом, тобто Церквою у й глибинності, водночас «етерній» і містичній: Євхаристія встановлює Церкву поза всякою соціологією, через її дію Церква є тією чашею, де міститься сила Воскресения, «за життя світу». І до цього, поза всяким сумнівом, вартувало б прислухатися християнському Заходу, який стоїть перед загрозою своєрідного еклезіологічного аріянства.

Цей Катехизм - передусім еклезіяльний за своєю розробкою. Він побачив світ завдяки поєднанню кількох катехитичних досвідів, здійснених у кількох православних франкомовних парафіях візантійського обряду, в Парижі й Марселі. Його автори - це сучасні французи; в одному випадку вони - російського походження, в иншому - грецького, ще инші є вихідцями з давніх французьких родин: це і є образ помісної оригінальної Церкви, що поволі встановлюється. Але все це не було б можливе без невтомної, світлої постаті майстра, людини чіткої і прозорої віри, о. Кирила Аргенті, ректора грецької парафії у Марселі... Таким чином вималювались два напрями - братерський і отцівський - праці цілого колективу, праці дуже значущої для Церкви, для якої усвідомлення істини не може бути сухим і роздробленим усвідомленням з боку окремого маленького «я», а є усвідомленням з боку спільноти, закоріненої в Євхаристії: «Наша доктрина - це відповідність Євхаристії», говорив вже в II столітті святий Іриней Ліонський.

Православний катехизм - Бог живий

Катехизм для всієї родини/Пер. з франц. Зоряни Курдини

Львів: Свічадо, 2005, 384 с.

ISBN 966-561-381-2

Православний катехизм «Бог живий» - Зміст

Передмова

Спосіб викладу і особливість мети

ЧАСТИНА ПЕРША РІЗДВО ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА - Від старого Адама до нового Адама

Розділ І Образ Божий: сотворений, втрачений і відновлений
Розділ II Від розпачу до надії: Йов
Розділ III Новий Адам: Воплочення

ЧАСТИНА ДРУГА ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА - Від Авраама до Ісуса: очікування і визнання Христа Богом

Розділ І Очікування Месії
Розділ II Явління Христа Бога

ЧАСТИНА ТРЕТЯ ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА - Хто є Бог?

Розділ І Об’явлення Бога в Старому Завіті
Розділ II Преображення

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА ВЧЕННЯ ГОСПОДА ІСУСА ХРИСТА ПРОГОЛОШУЄ БОЖЕ ЦАРСТВО - Від Старого до Нового Завіту

Розділ І Старий Завіт
Розділ II Від Старого до Нового Завіту
Розділ III Новий Завіт
Розділ IV Кров Нового Завіту
Розділ V Євреї і християни

ЧАСТИНА П’ЯТА ХРЕСТ І ВОСКРЕСЕННЯ

Розділ І Тайна хреста, проголошена у старому Завіті
Розділ II Страсті Господа нашого Ісуса Христа
Розділ III Воскресення
Розділ IV Наше воскресення через хрещення

ЧАСТИНА ШОСТА ВОЗНЕСЕНИЯ І П’ЯТДЕСЯТНИЦЯ - Нова ера - ера Церкви

Розділ І Вознесения
Розділ II Ікона й тропар празника Вознесения
Розділ III Святий Дух у Старому Завіті
Розділ IV Святий Дух у Євангеліях
Розділ V Антип’ятдесятниця: Вавилонська вежа
Розділ VI П’ятдесятниця
Розділ VII Церква
Розділ VIII Таїнство Пресвятої Євхаристії: походження, інституція і сенс
Розділ IX Перебіг богослужения
Розділ X Тайна і священство Христа та Церкви
Розділ XI Таїнство миропомазання: особиста П’ятдесятниця, або царське священство мирян
Розділ XII Свячення єпископів, священиків і дияконів, або священство клиру
Розділ XIII Освячення шлюбу, або як родинна спільнота стає клітиною Тіла Христового
Розділ XIV Немочі членів Тіла Христового і їхнє зцілення
Розділ XV Висновки