Рись - Чи віра має сенс?

Кожен із нас, напевно, прагне неба, але ми боїмося моменту, коли це небо уприсутниться тут, на землі. Коли Церква через літургійні тексти проголошує нам, що «Господь вже надходить», то в нас виникає більше побоювань, ніж радости. Євангелист Матей записав слова Ісуса, який порівняв своє друге пришестя до історії Ноя: «Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого. Бо як за днів перед потопом, їли й пили, женилися та віддавались аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і ніхто не знав нічого, аж поки не прийшов потоп і забрав усіх, – так буде й прихід Сина Чоловічого» (Мт 24, 37-39).

Єврейська традиція говорить, що Ной будував ковчег сто двадцять років. На суходолі, далеко від моря, він будував корабель завдовжки сто метрів протягом сто двадцяти років. Це, звісно, не могли не помітити люди, які жили поруч. Проте ніхто з його сусідів, знайомих і родичів навіть не подумав підійти до нього й запитати: «Для чого тобі цей корабель?» Усі жили як завжди – «їли й пили, женилися та віддавались», і тому потоп застав їх зненацька. Вони не помітили передвісників лиха – заклопотані своїми справами, зовсім не зважали на Ноя, який терпляче трудився над ковчегом.

У Книзі Буття ми читаємо, як Бог каже, що людина житиме найдовше до ста двадцяти років (пор. Бут. 6, 3). Саме стільки тривало спорудження ковчега. Це означає, що майже все своє життя сучасники Ноя бачили знак, який вказував їм на те, що крім їхнього нормального буття існує ще якась інша реальність. Вони бачили чоловіка, який готувався до певної події, і їм не спало на гадку запитати його, що відбувається. Вони бачили знак, але поглинуті своїми щоденними справами, не зупинялися, щоб подумати про нього, не дозволяли собі вирватися зі звичного способу життя. Вони були настільки занурені у свою повсякденність, що навіть такий потужний знак не викликав у них жодних запитань. А він міг перенести їх у зовсім інший вимір.

Бог постійно посилає нам знаки, які повинні виривати нас із того, чим ми живемо щодня, виривати з коловороту: прокидаюся, встаю, снідаю, працюю, лягаю спати. Протягом цілого життя нас супроводжують знаки, які вказують на зовсім інший світ, ніж той, у якому ми функціонуємо. Ковчег переніс Ноя та всіх, хто був із ним, в іншу реальність. Так само завдяки знакам, які дає нам Бог, ми можемо вже тепер торкатися вічности. Якщо ці знаки не викликають у нас жодних запитань, то Господній день застане нас так само зненацька, як потоп застав сучасників Ноя.

Ґжеґож Рись - Чи віра має сенс?

Пер. з польськ. А. Пецюх. – Львів : Свічадо, 2022. – 104 с.

ISBN 978-966-938-512-3

Ґжеґож Рись - Чи віра має сенс? – Зміст

Розмова, яка творить небо всередині нас
Ісус Христос із Голлівуда
Добре бути божевільним
Церква плює йому в обличчя
Прислухайся до свого сорому
А навіщо ви туди пхаєтесь?
І що? Бомбезно!
Я хочу його слухати

Рись Ґ., архиєп. - Сила Слова

Пер. з польськ. Р. Потикевич – Львів : Свічадо, 2022. – 320 с.

ISBN 978-966-938-433-1

Рись Ґ., архиєп. - Сила Слова – Зміст

1/152 Знак милосердя (Бут. 4, 1-16)
2/152 Крик крови (Бут. 4, 1-16)
3/152 Бабел і П’ятдесятниця (Бут. 11, 1-9)
4/152 З Уру Халдейського? (Бут. 12, 1; 15, 7)
5/152 Милосердя в Содомі (Бут. 19, 14-25)
6/152 Божа відплата (Втор. 7, 9-10)
7/152 Життя і смерть (Втор. 30, 15-19)
8/152 Бездомний (2 Сам. 7, 14-16)
9/152 Те, що мале (2 Цар. 5, 1-19)
10/152 Спогад із Пастирки (Іс. 9, 2-5)
11/152 Пророцтво (Іс. 40, 3).
12/152 Дві перспективи (Іс. 53, 2)
13/152 Меч (Єз. 21, 8-19; Лк. 2, 34-35)
14/152 Правдива історія (Дн. 3, 1-100)
15/152 Знак Йони (Йони 1 – 4; Мт. 12, 38-42; Лк. 11, 29-32
16/152 Книга родоводу Христа (Мт. 1, 1-17)
17/152 Йосиф як Адам (Мт. 1, 18-25)
18/152 Читати примітки! (Мт. 2, 13-23)
19/152 Світло космосу (Мт. 5, 13-14)
20/152 З погляду противника (Мт. 5, 25-26)
21/152 Вузькі двері (Мт. 7, 13-14)
22/152 Змарнований шанс (Мт. 7, 21)
23/152 Позбавлені чести й довіри (Мт. 10, 24-26)
24/152 Ярмо (Мт. 11, 28-30)
25/152 Прийняти мале (Мт. 13, 31-33)
26/152 Appaggeilao (Мт. 14, 3-12)
27/152 Щастя (Мт. 16, 13-18)
28/152 «Геть від Мене!» (Мт. 16, 13-23)
29/152 Без меж (Мт. 16, 24-28)
30/152 Найбільший – найменший (Мт. 18, 1-5)
31/152 Скарб на небі (Мт. 19, 16-26; Мт. 6, 19-21)
32/152 Перші дивіденди (Мт. 19, 27-30)
33/152 Години праці та молитви (Мт. 20, 1-16)
34/152 Талант (Мт. 25, 14-30)
35/152 Де ти був? (Мт. 25, 31-46)
36/152 Чи Йоан помилявся? (Мр. 1, 1-4)
37/152 Спосіб бачення (Мр. 1, 14-15)
38/152 Корекція бачення (Мр. 2, 1-12)
39/152 Латання старого одягу (Мр. 2, 18-22)
40/152 Сліпота серця (Мр. 3, 1-6)
41/152 Свояки (Мр. 3, 20-21)
42/152 Справа любови (Мр. 6, 1-6)
43/152 Ти є священником (Мр. 7, 1-13)
44/152 Посередництво (Мр. 8, 1-9)
45/152 Місіонери, не власники (Мр. 8, 1-9)
46/152 Могутність Божого Царства (Мр. 9, 1)
47/152 Вдовина лепта (Мр. 12, 41-44)
48/152 Під дверима (Мр. 13, 1-37)
49/152 Знак (Мр. 13, 1-37)
50/152 Новизна (Мр. 14, 22-25)
51/152 Тієї ночі (Мр. 14, 26-27).
52/152 Попри гріх (Мр. 16, 7)
53/152 Правда і благодать (Лк. 1, 1-4)
54/152 Благовіщення (Лк. 1, 26-38)
55/152 Втілювання любови (Лк. 1, 26-38)
56/152 Обітниця чекає на людину (Лк. 1, 26-38)
57/152 Слово можливе (Лк. 1, 26-38)
58/152 Йоан – його ім’я (Лк. 1, 57-79)
59/152 Йоан (Лк. 1, 57-79)
60/152 Матір Слова (Лк. 2, 1-20)
61/152 Христос – Параклет (Лк. 2, 22-26)
62/152 Знайти Ісуса (Лк. 2, 41-50)
63/152 Сила Слова (Лк. 4, 38-39)
64/152 Церква Ісуса і Леві (Лк. 5, 27-32)
65/152 Суха рука чи душа? (Лк. 6, 6-11)
66/152 Письмо Бога (Лк. 6, 12-26)
67/152 Досконалий означає милосердний (Лк. 6, 36-38)
68/152 Прозрій (Лк. 6, 39-42)
69/152 «Метод» читання Святого Письма (Лк. 6, 46-49)
70/152 Євангелізація з молитви (Лк. 9, 18-22)
71/152 Слово і серце (Лк. 9, 43-45)
72/152 Бути дитиною (Лк. 10, 21-22)
73/152 Єдине необхідне! (Лк. 10, 38-42)
74/152 «В» (Лк. 11, 14-20)
75/152 Відповідальні за. кров (Лк. 11, 49-52)
76/152 Під слідством (Лк. 12, 58-59)
77/152 Милосердний Господь і ласкавий (Лк. 13, 1-5)
78/152 Жодного бізнесу (Лк. 13, 6-9)
79/152 Тісні ворота (Лк. 13, 22-30)
80/152 Запрошені на весільний бенкет (Лк. 14, 1-24)
81/152 Останнє місце (Лк. 14, 15-24)
82/152 «Проте» (Лк. 15, 1)
83/152 Подія (Лк. 15, 11-32)
84/152 До самих нутрощів (Лк. 15, 11-32).
85/152 Маєток (Лк. 15, 11-32)
86/152 Гроші закінчаться (Лк. 16, 9-13)
87/152 Шовковиця (Лк. 17, 3-6)
88/152 Примус? (Лк. 17, 22-25)
89/152 Завжди молитися (Лк. 18, 1-8)
90/152 Закхей (Лк. 19, 1-10)
91/152 Динаміка Царства (Лк. 19, 11-27)
92/152 Час візитації (Лк. 19, 41-44)
93/152 Плач Ісуса (Лк. 19, 41-44)
94/152 Що покинути: світ чи час? (Лк. 20, 34-35)
95/152 Година переходу (Лк. 22, 15)
96/152 Два тексти папи Франциска (Лк. 22, 61-62)
97/152 Розчарування Ірода (Лк. 23, 8-12)
98/152 Еврика! (Йо. 1, 43-45)
99/152 Шість «слів» Марії (Йо. 2, 1-11)
100/152 Розмова Ісуса з Никодимом (1) (Йо. 3, 1-21)
101/152 Розмова Ісуса з Никодимом (2) (Йо. 3, 1-21)
102/152 На хлібі й воді (Йо. 4, 1-42)
103/152 Суть віри (Йо. 5, 44)
104/152 Найважливіший діалог Бога (Йо. 6, 35-40)
105/152 Силоам (Йо. 9, 1-7)
106/152 Єдині двері (Йо. 10, 7-9)
107/152 Дім у Витанії (Йо. 12, 1-2)
108/152 Ісусова заповідь (Йо. 15, 12-17)
109/152 Сад, хітон і престол Царя (Йо. 18-19)
110/152 Цар – свідок (Йо. 18, 37)
111/152 Пилат і воїни (Йо. 19, 1-3)
112/152 Марія і Саломія (Йо. 19, 25-27)
113/152 Передавання життя (Йо. 19, 25-27)
114/152 Чого не вміє Бог? (Йо. 19, 31-37)
115/152 Уряд і харизма (Йо. 20, 1-10)
116/152 Ще раз про загублені крихти (Йо. 20, 19)
117/152 Імена на долонях (Йо. 20, 20)
118/152 Святість і гріх у Церкві (Ді. 4, 32 – 5, 16)
119/152 Майно (Ді. 4, 32-35)
120/152 Оскар для Варнави (Ді. 4, 36)
121/152 Перший охрещений поганин (Ді. 8, 26-40)
122/152 Навернення св. Павла (1): Благодать (Ді. 9, 1-19
123/152 Навернення св. Павла (2): Ісус! (Ді. 9, 1-19)
124/152 Навернення св. Павла (3): Слава (Ді. 9, 1-19)
125/152 Навернення св. Павла (4): Рожен (Ді. 9, 1-19; Ді. 26, 12-17)
126/152 Дорка (Ді. 9, 36-43)
127/152 Революція Петра (Ді. 10, 1-48)
128/152 Місія (Ді. 12, 24 – 13, 5)
129/152 Самоспасіння? (Ді. 16, 16-40)
130/152 Свідоцтво свободи (Ді. 16, 16-40)
131/152 Довірені Слову (Ді. 20, 25-38)
132/152 Убити гріх (Рим. 6, 6)
133/152 Церква Бога (1 Кор. 1, 1-2)
134/152 Слово мудрости і слово знання (1 Кор. 12, 7-8)
135/152 За Писанням (1 Кор. 15, 4)
136/152 Primate Dormientium (1 Кор. 15, 20)
137/152 Лише любов (Еф. 1, 3-10)
138/152 На плечах пророків (Еф. 2, 20-21)
139/152 Значення співпраці (2 Тим. 1, 8)
140/152 Лист до Филимона (Флм. 1, 1-25)
141/152 Чим має бути Церква (Флм. 1, 1-25).
142/152 Центр життя (Флм. 1, 1-25)
143/152 Свобода Онисима (Флм. 1, 1-25)
144/152 Уподібнитись (Євр. 2, 17)
145/152 Первородний у кожному з нас (Євр. 12, 18-24)
146/152 Слово Боже і свідчення Ісуса (Од. 1, 9)
147/152 Милосердя і Апокаліпсис (Од. 1, 9-19)
148/152 Перший і Останній (Од. 1, 17)
149/152 До семи Церков. Ефес (Од. 2, 1-7)
150/152 Випробування десяти днів (Од. 2, 8-11)
151/152 Один із нас (Од. 7, 9-17)
152/152 Болі народження (Од. 12, 1)

Кардинал Ґжеґож Рись - Сила віри

пер. з польськ. Л. Кондрак

Львів: Свічадо, 2024, 264 с.

ISBN 978-966-938-850-6

Кардинал Ґжеґож Рись - Сила віри - Зміст

1/111 Неочевидна любов Бога (Йо. 3, 16)
2/111 З Назарета і з Отця (Йо. 7, 25–29)
3/111 Йоан та Ілля (Мр. 6, 14–29)
4/111 Помазаник (Мр. 8, 29–31)
5/111 Повна відповідь (Мр. 12, 35–37)
6/111 Зустріч, що спонукає (Йо. 3, 16–17)
7/111 Новорічні плани (Йо. 14, 6)
8/111 Добрий зір (Мр. 3, 1–6)
9/111 Найпрекрасніший Апокаліпсис (Гал. 1, 15–16)
10/111 Бог, що не може (Мт. 13, 53–58; Лк. 4, 16–30; Мр. 6, 5–6)
11/111 Божий перст (Лк. 11, 20; Мт. 12, 28)
12/111 Погляд Ісуса (Лк. 19, 1–10)
13/111 Віра та невіра (Мт. 21, 23–27; Чис. 24, 2–7.15–17)
14/111 Логіка зерна (Мр. 3, 7–8)
15/111 Доручені Слову (Ді. 20, 32)
16/111 Бог не хоче застати нас зненацька (Лк. 17, 26–30)
17/111 Плач Ісуса (Лк. 19, 41–44)
18/111 Проти (Мт. 23, 13–27)
19/111 Перше місце на бенкеті (Лк. 14, 1–24)
20/111 Замість трону – ясла (Лк. 2, 1–20)
21/111 Виправлення наших стежок (Йо. 1, 14; Лк. 2, 15–20)
22/111 Духовне батьківство (Йо. 17, 26)
23/111 На образ і подобу Триєдиного (Мт. 28, 19–20)
24/111 Для кого насамперед? (Мт. 8, 1–13)
25/111 Світло (Йо. 3, 19–21)
26/111 Звершити Пасху (Мт. 26, 17–18)
27/111 Хустина Вероніки (Мт. 25, 31–40)
28/111 Знак обмиття ніг (Йо. 13, 3–17)
29/111 Знак на долонях (Іс. 49, 15–16)
30/111 Чому милосердя? (Мт. 25, 31–46)
31/111 Святі двері милосердя (Йо. 1, 1–10; Пс. 118, 19–20)
32/111 Закон як камінь (Йо. 8, 1–11)
33/111 Боже ім’я – милосердя (Лк. 15, 12–32; Еф. 2, 1–5)
34/111 Золоте правило (Мт. 7, 12; Лк. 6, 31)
35/111 Обличчя Отця (Лк. 2, 49; Лк. 23, 46)
36/111 Притча про милосердного Бога (Мт. 20, 1–16)
37/111 Римські реколекції (Йо. 16, 8; Єр. 2, 13)
38/111 Доручення милосердя (Йо. 20, 21–23)
39/111 Немає меж милосердю (Мр. 9, 30–50)
40/111 Марія Магдалина (Мр. 16, 9)
41/111 Кардинал Францішек (Мт. 25, 40)
42/111 Сильні слова любови (Мт. 11, 20–24)
43/111 Чорна Мадонна (П. п. 1, 5)
44/111 Я дякую за вашу віру (Мт. 28, 10; 1 Кор. 11, 23)
45/111 Не доктрина, а єдність (Мт. 5, 43–45)
46/111 Перебувайте (Йо. 15, 9)
47/111 Недостатньо розуміти (Мт. 13, 1–9.18–23; Мр. 4, 1–9.13–20; Лк. 8, 4–8.11–15)
48/111 Господня молитва (Сир. 48, 2–5)
49/111 Зміцнення (1 Кор. 1, 18)
50/111 Свято, народжене у лепрозорії (Йо. 6, 48–54)
51/111 Процесія Божого Тіла (1 Кор. 11, 26)
52/111 Мінімальний мінімум (Лк. 17, 3–6)
53/111 Сила Слова (Лк. 8, 16–18)
54/111 Всевідець? (Мт. 25, 1–12)
55/111 Радикально особиста зустріч (Лк. 24, 34; 1 Кор. 15, 5)
56/111 Милостиня з… гріха (Лк. 11, 37–44)
57/111 Гірчичне зерно і трохи закваски (Лк. 13, 18–21)
58/111 Чорна, але гарна (Мт. 23, 26–27; П. п. 1, 5)
59/111 Негайно (Мт. 25, 14–30)
60/111 Marana Tha! (Мт. 24, 45–51)
61/111 Джерело (Йо. 7, 14–17.37–39)
62/111 Взірцева євангелізація (Лк. 8, 1–3)
63/111 Мати, брати, сестри, ми (Мт. 12, 46–50)
64/111 Римські реколекції (2) (Лк. 12, 34)
65/111 Дороги віри (Мт. 1, 1–23)
66/111 Поділи (Еф. 2, 14–16; Кол. 3, 11)
67/111 «Перепрошую» відкриває діалог (Мт. 18, 21–22)
68/111 Претензія апостолів (Лк. 9, 50; Лк. 11, 23)
69/111 Посеред гонінь (Мр. 10, 29–30)
70/111 Уява і співчуття (2 Кор. 8, 9)
71/111 Прокажений, тобто хто? (Мр. 1, 40–45)
72/111 Усі святі (2 Кор. 13, 12; Флп. 4, 21–22)
73/111 Ціна (Мр. 6, 14–29)
74/111 Гріх недбальства (Лк. 16, 19–30)
75/111 Не вважай його нечистим (Ді. 10–11)
76/111 Близькість (Кол. 1, 24)
77/111 Посередині Церкви (Лк. 6, 6–11)
78/111 Бути! (Лк. 16, 19–31)
79/111 Перша церква в Європі (Ді. 16, 14–15)
80/111 Синтез парадоксів (Мт. 10, 39)
81/111 Віра Ісуса (Йо. 13, 21–38)
82/111 Воскресіння – наше! (Кол. 3, 1)
83/111 Покликані до посту (Мт. 9, 15)
84/111 Повірники (Ді. 15, 22–29)
85/111 Очікуючи на нову П’ятдесятницю (1 Кор. 12, 1–30)
86/111 Революція в мисленні (Лк. 5, 27–32)
87/111 Сила простих засобів (Мр. 9, 14–29)
88/111 Жертвування (Мт. 9, 2–7)
89/111 Знати – не знати (Йо. 1, 31–34)
90/111 Від другого вівтаря (Мр. 8, 6; Мр. 14, 33–37)
91/111 П’ятдесятниця, що триває (Ді. 10, 47)
92/111 У синагозі та вдома (Лк. 4, 31–41)
93/111 Обітниця (Мт. 5, 44–45)
94/111 Два благовіщення (Лк. 1, 26–38)
95/111 Примирення в межах досяжности (2 Кор. 5, 17–21)
96/111 Марш пам’яті (Мт. 27, 27–31)
97/111 Оздоровлення сліпого (Лк. 18, 35–43)
98/111 Стація I Ісус засуджений на смерть Подорожнього в дім прийняти (Лк. 9, 51–53)
99/111 Стація II Ісус бере на Себе хрест Голодного нагодувати (Мр. 6, 34–38)
100/111 Стація III Ісус падає під хрестом перший раз Грішника від гріха відвертати (Мр. 2, 3–11)
101/111 Стація IV Ісус зустрічає свою матір Сумного потішити (Йов 2, 7–8.11–13)
102/111 Стація V Симон Кириней допомагає Ісусові нести хрест Недужому послужити (Мт. 8, 14–17)
103/111 Стація VI Вероніка витирає Ісусове обличчя В’язня відвідати (Мт. 9, 20–22)
104/111 Стація VII Ісус вдруге падає під хрестом Образу з серця прощати (Мт. 18, 24–35)
105/111 Стація VIII Ісус повчає жінок, що плачуть Невіжу навчити (Ді. 8, 27–28.30–31.35)
106/111 Стація IX Ісус падає втретє У сумніві порадити (Мр. 14, 27.29–30)
107/111 Стація X Ісуса роздягають Нагого зодягнути (Лк. 15, 20.22)
108/111 Стація XI Ісуса прибивають до хреста Кривду терпеливо зносити (Ді. 7, 54–55.60)
109/111 Стація XII Ісус вмирає на хресті Спрагненого напоїти (Йо. 19, 28–29)
110/111 Стація XIII Ісуса знімають із хреста і кладуть в обійми Матері За живих і померлих молитися (Мр. 9, 17.29)
111/111 Стація XIV Ісуса кладуть до гробу Померлого похоронити (Тов. 1, 3,17.19–20)

Категории:

Благодарю сайт за публикацию:

Ваша оценка: Нет Average: 10 (3 votes)