Робінсон Гаддон – Біблійна проповідь - Підготовка та проголошення експозиційної проповіді

Гаддон В. Робінсон – Біблійна проповідь - Підготовка та проголошення експозиційної проповіді

Ця книга про експозиційну проповідь, і, цілком можливо, що у книгарнях за рівнем продажу вона посяде депресивне останнє місце. Не всі згодяться з тим, що роз’яснювальна проповідь — або будь-яка проповідь — це нагальна потреба Церкви. У деяких колах побутує думка, що від проповіді взагалі варто відмовитися. Указівний палець суспільної думки перемістився із проповіді й указав на інші методи і види служіння, які є «ефективними» і крокують у ногу з часом.

Знецінення проповіді

Причина такого низького авторитету проповіді криється практично в кожній сфері нашого суспільного життя. Оскільки проповідників уже не вважають інтелектуальними чи навіть духовними лідерами у своїх громадах, тому й про них змінилося відповідно й уявлення. Попросіть людей із церковних лав намалювати портрет служителя — і їхній опис виявиться невтішним. За словами Кайла Хасельдена1, пастор являє собою «м’яку композитну суміш в общині, що легко поєднується зо всіма, як бойскаут, який готовий завжди прийти на допомогу кожному. Він і улюбленець старших жіночок, і достатньо обережний наставник для молоді; він і проникливий образ батька для юного покоління, і «душа» для самотніх людей; він і люб’язний, і по-сердечному привітний порадник мимохідь за чашкою чаю і за спільними трапезами». Цей портрет міг би відобразити реальність, та все ж солодкий образ пастора, яким би приємним він не видавався, не може викликати глибокої поваги.

Крім того, проповідь виголошується сьогодні у суспільстві, надто перенасиченому комунікативними технологіями. Засоби масової інформації бомбардують нас сотнями тисяч «повідомлень» у день. З телевізійних і радіопередач до нас доноситься «слово від спонсора» у манері та з енергією вуличного торгаша, немов благовісника, що з усією щирістю ділиться своєю звісткою. У цьому оточенні проповідник також починає виглядати як іще один товарознавець, який, за словами Джона Раскіна2, «вміло показує трюки з доктринами про життя і смерть».

Більш важливим, мабуть, є те, що деякі служителі, опинившись за катедрою, почуваються, ніби у них вкрали авторитетне послання. Сучасна теологія пропонує їм не більше, ніж «святі передчуття», і вони підозрюють, що «нагуглені» прихожани на церковних лавах мають більше віри в наукові тексти, аніж у біблійні. Тому для деяких проповідників фантазії та вимисли стають більш привабливими, ніж проголошення істини. Мультимедійні презентації, використання відео, інтерактивний обмін даними, миготливі вогні та найсучасніша музика можуть бути симптомами як здоров’я, так і хвороби. Безсумнівно, сучасні методики можуть підвищити рівень комунікації, але, з іншого боку, вони можуть підмінити поняття. Усе приголомшливе і незвичайне може стати маскою, за якою немає нічого, окрім пустоти.