Старша Едда - Молодша Едда

«Старша Едда» (ісл. «Saemundar Edda», вона ж «Семундова Едда», вона ж «Поетична» чи «Пісенна Едда») — пам'ятка давньоісландської словесности, взірець класичного епосу індоєвропейської традиції, одне з головних джерел для вивчення давньоісландської мови і скандинавської міфології. Значимість її для германської культури (не в останню чергу — для доби романтизму) можна зіставити зі значимістю Гомерового епосу для античної культури (опосередковано — і для європейської загалом) і «Махабхарати» та «Рамаяни» — для культури індійської. Відомого нам вигляду «Старша Едда» набула у XIII ст. — добі запису більшости ісландських саг, формування корпусу наративів давньоісландської літератури. Основний рукопис складається з 29 пісень міфологічно-героїчної тематики, проте в інших джерелах (переважно — сагах) збереглося ще близько десяти типово «еддичних» пісень (нинішнє видання їх не містить).

 

Усі варіанти назви епосу є умовними. Чому «Старша», чому «Семундова», чому «Поетична», чому, зрештою, «Едда»? Відповісти на ці запитання неможливо без екскурсу в історію віднайдення самого рукопису. XVII століття для тодішніх скандинавських держав — Данії й Швеції — це не лише доба економічної, політичної й військової експансії, але і культурного та інтелектуального піднесення. Так, на хвилі цікавости до давніх пам'яток в Ісландії (тодішній данській колонії) починається посилений пошук рукописів. 1643 року єпископ Брюнйольв Свейнссон знайшов старий пергаментний кодекс, що містив пісні про богів і героїв. Свейнссон поквапився приписати його авторство Семундові Сіґфуссону, більш знаному як Семунд Мудрий (1056-1133) — ісландському священникові й ученому, заразом — відомому фольклорному персонажу, мудрагелю й чаклуну. З легкої руки Свейнссона цей кодекс і дістав назву «Saemundar Edda». Втім, на сьогодні серед дослідни- ків уже давно існує консенсус про те, що Семунд не має до «Семундової Едци» жодного стосунку.

 

Отже, із «Семундовою» ясно. Чому — «Старша»? Цю назву епос дістав на противагу «Молодшій Едці» («Едці Сноррі» або «Прозовій Едці»). Сноррі Стурлусон (1178- 1241), ісландський політичний діяч, поет і науковець, створив у першій половині XIII ст. свого роду підручник для скальдів (поетів), який і назвав «Едцою». «Едца Сноррі» також містить відомості міфологічного характеру, проте записана здебільшого прозою (тому також називається «Прозовою Едцою»). «Молодшою» ж вона зветься тому, що за низкою лінгвістичних характеристик «Семундова Едца» є старшою від «Едци Сноррі» щонайменше на сотню років. Нарешті, саме слово «Едца» не дуже надається до вичерпної інтерпретації. За однією з версій, назва рукопису походить від назви хутора Одці, де Сноррі мешкав, коли працював над ним. За іншою, «Едца» є похідним від одг — «поезія», «натхнення», «одержимість» — і може означати щось на кшталт «поетика». Проте одне з найдавніших значень цього терміна — «прабаба», саме у цьому сенсі edda вжито, зокрема, у «Пісні про Ріґа» («Rigspula», строфа 4). Чому Сноррі спало на думку назвати підручник з поезії «Прабабою»? Маємо хіба спекулятивного характеру припущення: позаяк ув «Едці» йдеться про діяння богів і героїв, її зміст можна уподібнити фольклору про давнину, традиційними носіями і ретрансляторами якого в усній формі є старі жінки (втім, див. далі термін риіг). 

 

епос; з давньоісландськ. пер. В. Кривоніс

К.: Видавництво Жупанського, 2020, 496 с.

ISBN 978-617-7585-27-4

 

«СТАРША ЕДЦА» - УЛАМОК ЗАГУБЛЕНИХ ЧАСІВ. Віталій Кривоніс

Коментарі

Молодша Едда

Молодша Едда - Зміст

• 1. Роздуми про образ Бога
• 2. Про тгри частини світу
• 3. Про троянців
• 4. Подорож Одіна на північ світу
• 5. Одін оселяється у Сіґтунії

• 1. Про Ґюльві Конунга і Ґевйон
• 2. Ґюльві прибув до Асгарду
• 3. Про Всебатька, найвеличнішого з богів
• 4. Про Ніфльхель і Муспелль
• 5. Походження !міра й хримтурсів
• 6. Про Аудгумлу й походження Одіна
• 7. Убивство Іміра і про Беґельміра
• 8. Сини Бора створюють небо і землю
• 9. Сини Бора створили Аска й Емблу
• 10. Пришестя Дня й Ночі
• 11. Про Сонце і Місяць
• 12. Про вовчу загрозу для Соль
• 13. Про Біврьост
• 14. Про житло богів та походження двергів
• 15. Про ясен, джерело Урд і норн
• 16. Ще про ясен
• 17. Видатні місця богів
• 18. Походження вітрів
• 19. Про різницю між літом і зимою
• 20. Про Одіна та його імена
• 21. Про Аса-Тора
• 22. Про Бальдра
• 23. Про Нйорда і Скаді
• 24. Про Фрейра і Фрейю
• 25. Про Тюра
• 26. Про Бра і та Ідунн
• 27. Про Хеймдалля
• 28. Про Хьода
• 29. Про Відара
• ЗО. Про Валі
• 31. Про Улля
• 32. Про Форсеті
• 33. Про Локі, сина Лаувей
• 34. Про дітей Локі та зв'язування вовка Фенріра
• 35. Про асинь
• 36. Про валькірій
• 37. Фрейр жениться на Ґерді, донці Ґюміра
• 38. Про їжу ейнгеріїв та Одіна
• 39. Про питво ейнгеріїв
• 40. Про розміри Вальхалли
• 41. Розваги ейнгеріїв
• 42. Аси порушують свою клятву зодчому
• 43. Про Скідбладнір
• 44. Тор починає свою подорож до Утґарда-Локі
• 45. Про справи Тора і Скрюміра
• 46. Про здібності Тора і супутників його
• 47. Прощання Тора й Утґарда-Локі
• 48. Тор вирушає на море з Хюміром
• 49. Смерть Бальдра Доброго
• 50. Як зв'язали Локі
• 51. Про Раґнарьок
• 52. Обійстя після Раґнарьоку
• 53. Хто житиме після Раґнарьоку
• 54. Про Ґанґлері

• 1. Еґір приїздить до обійстя асів
• 2. Т'яці йотун викрадає Ідунн
• 3. Локі визволяє Ідунн. Вбивство Т'яці
• 4. Про рід Т'яці
• 5. Створення меду Суттунґа
• 6. Як Одін дістав мед
• 7. Ознаки ремесла скальдів
• 8. Слово до юних скальдів
• 9. Хейті та кенінґи Одіна
• 10. Кенінґи на позначення ремесла скальдів
• 11. Кенінґи Тора
• 12. Кенінґи Бальдра
• 13. Кенінґи Нйорда
• 14. Кенінґи Фрейра
• 15. Кенінґи Хеймдалля
• 16. Кенінґи Тюра
• 17. Кенінґи Браґі
• 18. Кенінґи Відара
• 19. Кенінґи Валі
• 20. Кенінґи Хьода
• 21. Кенінґи Улля
• 22. Кенінґи Хеніра
• 23. Кенінґи Локі
• 24. Про Хрунґніра йотуна
• 25. Про вьольву Ґроа
• 26. Подорож Тора до ейррьодова обійстя
• 27. Кенінґи Фріґґ
• 28. Кенінґи Фрейї
• 29. Кенінґи Сів
• ЗО. Кенінґи Ідунн
• 31. Кенінґи неба
• 32. Кенінґи землі
• 33. Кенінґи моря
• 34. Кенінґи сонця
• 35. Кенінґи вітру
• 36. Кенінґи вогню
• 37. Кенінґи зими
• 38. Кенінґи літа
• 39. Кенінґи чоловіка і жінки
• 40. Кенінґи золота
• 41. Аси їдуть на учту до Еґіра
• 42. Про гай Ґласір
• 43. Про майстрів-дверґів, синів Івальді
• 44. Кенінґи золота і Фрейї
• 45. Золото називають мовою йотунів
• 46. Про викуп за видру
• 47. Про Фафніра, Реґіна і Сіґурда
• 48. Про Сіґурда і Ґ'юкунґів
• 49. убивство Сіґурда
• 50. убивство Ґ'юкунґів і помста Ґудрун
• 51. Про Вьольсунґів
• 52. Про Фроді конунга і жорна Ґротті
• 53. Про Хрольва Тріску і Вьоґґа
• 54. Про Хрольва Тріску і Адільса конунга
• 55. Про Хьольґі конунга
• 56. Ще про кенінґи золота
• 57. Чоловіка позначають за золотом
• 58. Жінку позначають за золотом
• 59. Чоловіка позначають за деревом
• 60. Кенінґи битви
• 61. Кенінги зброї та бойових обладунків
• 62. Про битву Х'яднінґів
• 63. Битву позначають за Одіном
• 64. Кенінги корабля
• 65. Кенінги на позначення Христа
• 66. Кенінги конунгів і проводирів
• 67. Хейті у ремеслі скальдів
• 68. Хейті богів
• 69. Хейті неба, сонця й місяця
• 70. Хейті землі
• 71. Хейті вовка, ведмедя і оленя
• 72. Хейті коня
• 73. Воли, змії, вівці, свині
• 74. Хейті повітря і вітрів
• 75. Хейті крука і орла
• 76. Хейті моря
• 77. Хейті вогню
• 78. Хейті часу
• 79. Хейті конунгів
• 80. Про Хальвдана Старого і роди конунгів
• 81. Хейті людей
• 82. Хейті людських зібрань
• 83. Відкенінґи і санкенінґи
• 84. Хейті жінки
• 85. Голова та її частини
• 86. Серце, груди, дух
• 87. Рука, нога
• 88. Мова і розум
• 89. Приховане віршування, або двозначність

• Перелік скальдів данських і шведських конунгів
• Тут починається перелік норвезьких конунгів