Острозька Біблія

Принципи праці та Джерела. Основний принцип – як найвірніше передати оригінальний церковнослов’янський текст Острозької Біблії. Для цього відтворено букви і шрифт Острозької Біблії з деякими відмінностями. Для кожної букви відтворено ту, яка найбільш вживана в оригіналі, коли буква має більше ніж одну форму. Всі скорочення у тексті і винесення букв понад текст збережено такими, якими вони є в оригіналі. Старослов’янський текст передано точно, без винятків, але слова поділено за сучасними правилами. Між окремими словами використано пробіл і, коли частину слова переноситься до наступного рядка, подано риску за сучасними правилами правопису. В оригіналі слова дуже часто не розділені пробілом або ж він застосовується посеред слова і вкінці рядка, а частини слова перенесені до наступного рядка без помітки. Поділи на глави подано за оригінальним текстом Острозької Біблії навіть у випадках, коли він відмінний від того, що є в грецьких виданнях. Розбивка на стишки в тексті не використовується, бо її немає в оригіналі. Однак в українському перекладі такий поділ наявний, для полегшення пошуку відповідного місця в інших бібліях. Оскільки є різні розподіли на глави і стишки, тут вжито поділ критичного видання.

У Старому Завіті відмінності між старослов’янським текстом і критичним грецьким виданням Септуаґінти: Septuaginta, Vetus Testamentum Graecum auctoritate Academiae Scientiarum Gottingensis editum, vol. I-XVI, Gцttingen, Vandenhoek & Ruprecht, 1974-1999 – для наступних книг: Буття, Вихід, Левіт, Числа, Второзаконня, 1Езра, Неемія, 2Езра, Естер, Йов, Псалми, Мудрість Соломона, Сирах, Ісая, Єремія, Плач Єремії, Варух, Єзекиїл, Даниїл, Йосія, Йоіл, Амос, Авдій, Йона, Міхея, Наум, Аввакум, Софонія, Ангей, Захарія, Малахія, 1-3 Макавеїв; Septuaginta, Id est Vetus Testamentum graecae iuxta LXX interpretes, edidit Alfred Rahlfs, Duo volumina in uno, Stuttgart, Deutsche Bibelgesellschaft, 1979 – для наступних книг: Ісус Навин, Судді, Рут, 1-4 Царств, 1-2 Параліпоменон, Приповідки, Еклезияст, Пісня Пісень; Biblia Sacra Iuxta Vulgatam Versionem, adiuvantibus Bonifatio Fischer OSB, Iohanne Gribomont OSB, H.F.D. Sparks, W. Thiele, recensuit et brevi apparatu instruxit Robertus Weber OSB, Editio altera emendata, Tomus II, Wьrtembergishe Bibelanstalt, Stuttgart 1975 – для наступних книг: 3Езра, Товит, Юдит – зазначено в тексті круглими () та квадратними [] дужками. В Новому Завіті відмінності між старослов’янським текстом і критичним грецьким виданням Нового Завіту: Novum Testamentum Graecae, post Eberhard et Erwin Nestle, editione vicesima septima revisa, communiter ediderunt Barbara et Kurt Aland, Johannes Karavidopoulos, Carlo M. Martini, Bruce M. Metzger, Apparatum criticum novis curis elaboraverunt Barbara et Kurt Aland una cum Instituto Studiorum Textus Novi Testamenti Monasterii Westphaliae, Deutsche Bibelgesellschaft, Stuttgart 1993 – зазначено в тексті круглими (), квадратними [] та фіґурними {} дужками. Круглі дужки () вказують на те, що поміщений в них текст не має відповідника в критичному грецькому. Якщо в круглих дужках поміщено риску (-), це означає, що в церковнослов’янському виданні бракує тексту, який знаходиться в критичному грецькому. Коли після круглих дужок подано число, напр., ()5, (-)8 – відмінності критичного грецького тексту подано у посиланні під цим числом. Квадратні дужки [] вказують на те, що є відповідник в грецькому критичному. Оскільки після квадратних дужок слідує число, напр., []5, у відповідному посиланні можна знайти перелік грецьких видань, які мають текст, тотожний із старослов’янським. Якщо в квадратних дужках поміщено риску [-], це вказує, що є грецькі тексти, в яких немає того, що є в старослов’янському. Коли читач звернеться до відповідного посилання, знайде грецький текст, якого немає в старослов’янському, а також перелік грецьких джерел, в яких немає того ж тексту. У Новому Завіті, ще в додатку до вище сказаного, квадратні дужки вказують, що цитований текст знаходиться у койне – загальновживаний грецький текст.

Фіґурні дужки {} вживані виключно в Новому Завіті і вказують на те, що є відповідник в грецькому критичному, але не у койне. Оскільки після фігурних дужок слідує число, напр., {}5, у відповідному посиланні можна знайти перелік грецьких джерел, які мають текст, тотожний із старослов’янським. Якщо у фігурних дужках поміщено риску, {-}, це вказує, що є грецькі тексти, в яких немає того, чого й в старослов’янському. Коли читач звернеться до відповідного посилання, знайде поданий грецький текст, якого немає в старослов’янському, а також перелік грецьких джерел, в яких його також немає. Основними джерелами для цієї порівняльної праці є вище цитовані видання критичного грецького тексту. Всі посилання до джерел взято з них, а також збережено форму та порядок, щоб зацікавлений читач зумів легко знайти відповідне місце і перелік їх у виданні, з якого вони запозичені. Тут подано лише ті посилання до джерел, перелік джерел та пояснення скорочень, які були необхідні для цієї праці. А повний перелік всіх джерел, посилань та скорочень до грецького тексту обох Завітів слід шукати в вище цитованих критичних виданнях. Вважаю доцільним підкреслити, що ця праця являє собою перевидання старослов’янського тексту Біблії, яка появилася в Острозі 1581 р., до якої додано пояснення з критичного видання у відсилках, однак оригінал не змінено і не пристосовано до критичного грецького тексту. Український переклад, який розміщений поруч із старослов’янським, – це переклад старослов’янського оригіналу, до якого додано поділ на стишки, хоча в старослов’янському тексті його немає. Вважаю за потрібне попередити читача, що поданий переклад не є літературно та мовно відшліфований. Його подано з метою полегшення розуміння старослов’янського тексту, а також і числа, які в українському перекладі подано т. зв. арабськими цифрами. Велика подяка Господу Богу, який дав завершити і видрукувати цю працю. Також велике спасибі всім, хто в будь-якій мірі спричинився до перевидання Остозької Біблії – найдавнішої повної слов’янської Біблії. Запевняю шановних читачів, що ми доклали всіх зусиль, щоб текст був виданий без помилок. Однак, коли хто при читанні знайде помилку, хай з любов’ю справляє та помолиться за мене, недостойного божого раба.

єрмнх., арх. Рафаїл, студ., мон.