Вживання слова «психологія» (від давньогрецьких слів «psyche» (душа) і «logia» (розуміння, знання) уперше зафіксовано в західноєвропейських текстах XVI ст. Поступово слово «психологія» ввійшло до буденного вжитку.
Психологами тоді називали знавців душі, людських пристрастей і характерів. Такі психологи користувалися життєвими знаннями. Наукове знання відрізняється від життєвого тим, що воно, спираючись на силу абстракції і загальнолюдського досвіду, відкриває закони. Психологія за своїми теоретичними досягненнями і практичними спробами змінити життя поступається, зокрема, точним наукам. Адже психологічні явища набагато складніші ніж, наприклад, фізичні, їх важче пізнати. Недаремно великий фізик Альберт Ейнштейн, ознайомившись із дослідами великого психолога Жана Піаже, зазначив, що вивчення фізичних проблем – це дитяча гра порівняно із загадками дитячої гри.
Психологія на шляху до самостійної науки пройшла тривалий шлях, і лише всередині XIX ст. з розрізнених знань вона стала самостійною наукою. Однак і в попередні епохи уявлення про психіку (душу, свідомість, поведінку) не були цілковито позбавлені ознак науковості. Вони прорізувалися в надрах інших наук, зокрема філософії, медицини, природознавства, у різних явищах соціальної практики та ін. У цьому вічному пошуку людства науково-психологічна думка дедалі більше набувала значення і сили, усвідомлюючи свій предмет.
В історії психології, яка досліджує процес становлення психологічних знань та уявлень, виокремлюють кілька основних підходів до визначення меж та етапів розвитку психології.
Відповідно до першого підходу, психологія має тривалу передісторію і коротку історію, яка починається з другої половини ХІХ ст. (Г. Еббінгауз). Розвиток психології поділяють на два етапи: передісторія (до кінця першої половини ХІХ ст.) та історія (з другої половини ХІХ ст.).
Представники другого підходу вважають, що розвиток психологічної думки потрібно розділити на три етапи:
1-й етап – донаукова (міфологічна) психологія – коли панували анімістичні уявлення про душу;
2-й етап – філософська психологія – коли психологія була частиною філософії, об’єднана з нею спільним методом (від античності до ХІХ ст.);
3-й етап – власне наукова психологія, з другої половини ХІХ ст. (тобто саме тим часом, коли, за Еббінгаузом, починалася вся історія психології). Цей період пов’язують із застосуванням у психології об’єктивного методу (експерименту), запозиченого в природничих наук, який дав їй змогу відокремитися від філософії. Цей підхід сьогодні є найпоширенішим. Недолік його у тому, що наукову психологію протиставляють усій попередній.
Третій підхід – культурологічний – розвиток психологічної науки розглядає в контексті розвитку людської культури загалом. До цього підходу належить вчинкова концепція в історії психології, яку розробив український учений В. А. Роменець. Згідно з цим підходом, етапи розвитку психології виокремлюють за історичними епохами: психологія Міфологічного періоду, психологія Античності, психологія Середньовіччя, психологія Відродження, психологія епохи Бароко, психологія Просвітництва, психологія Сцієнтизму (епохи, що бере початок у ХІХ ст., у якій, до речі, живемо й ми, її назва походить від лат. «scientia» – наука, і відображає ту рушійну силу, яку має наука в сучасній культурі).
Варій М. Й. – Психологія - Навчальний посібник
Для студентів вищих навчальних закладів. - 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 288 с.
ISBN 978-966-364-818-7
Варій М. Й. – Психологія – Зміст
ПЕРЕДМОВА
Глава 1. РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
- 1.1. Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки
- 1.2. Психологічні напрями, школи і концепції
Глава 2. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ І ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ
- 2.1. Предмет і завдання сучасної психології
- 2.2. Методи психології
- 2.3. Галузі психології
Глава 3. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА ЛЮДИНИ
- 3.1. Структура і функціонування центральної нервової системи людини
- 3.2. Мозок, людська психіка і психічне в єдності світу
Глава 4. ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА
- 4.1. Людина як багатосистемне явище
- 4.2. Сутність людської психіки і психічного
- 4.3. Багаторівневість психіки
- 4.4. Багатосистемність психіки
- 4.5. Концепція психоенергетичної цілісності особистості
Глава 5. БІОПСИХІЧНА І МЕНТАЛЬНО-ПСИХІЧНА ПІДСТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ
- 5.1. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості
- 5.2. Темперамент
- 5.3. Ментально-психічна підструктура особистості
Глава 6. ІНТРАІНДИВІДУАЛЬНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ: ВІДЧУТТЯ І СПРИЙНЯТТЯ
- 6.1. Поняття інтраіндивідуальної підструктури особистості
- 6.2. Відчуття
- 6.3. Сприйняття
Глава 7. ПАМ’ЯТЬ
- 7.1. Поняття пам’яті
- 7.2. Процеси пам’яті
- 7.3. Різновиди пам’яті
- 7.4. Індивідуальні особливості пам’яті
Глава 8. МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ
- 8.1. Поняття мислення
- 8.2. Розумові дії та операції мислення
- 8.3. Форми мислення та його різновиди
- 8.4. Індивідуальні особливості мислення
- 8.5. Мислення та інтелект
Глава 9. УЯВА
- 9.1. Поняття уяви
- 9.2. Види уяви
- 9.3. Процеси уяви
Глава 10. УВАГА
- 10.1. Поняття уваги
- 10.2. Фізіологічне підґрунтя уваги
- 10.3. Основні властивості та види уваги
Глава 11. ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ
- 11.1. Розуміння емоцій та почуттів
- 11.2. Характеристика різних видів емоційного реагування
- 11.3. Функції емоцій у керуванні поведінкою та діяльністю
- 11.4. Характеристика різних емоцій. Емоції очікування і прогнозування
- 11.5. Фрустраційні емоції
- 11.6. Комунікативні емоції
- 11.7. Інтелектуальні емоції
- 11.8. Характеристика різних почуттів
Глава 12. ВОЛЯ
- 12.1. Поняття волі та її функції
- 12.2. Типи критеріїв волі та локус контролю. Вольові дії
- 12.3. Фази та ознаки вольових дій, їх стимулювання
- 12.4. Вольові якості
Глава 13. ЗДІБНОСТІ
- 13.1. Поняття здібностей та їхній розвиток
- 13.2. Види здібностей
- 13.3. Розвиток здібностей
Глава 14. СОЦІОПСИХІЧНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
- 14.1. Досвід
- 14.2. Характер
- 14.3. Спрямованість
Глава 15. ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ «СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ»
- 15.1. Свідомість особистості
- 15.2. Самосвідомість особистості
- 15.3. «Я-концепція»
Глава 16. ПСИХІЧНІ СТАНИ
- 16.1. Сутність психічних станів
- 16.2. Класифікація психічних станів
- 16.3. Особливості психічних станів
- 16.4. Фізіологічні основи і зовнішні вияви психічних станів
- 16.5. Психічні стани особистості в різних ситуаціях життєдіяльності
- 16.6. Шляхи подолання страху
Глава 17. ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- 17.1. Поняття діяльності
- 17.2. Психологічна структура діяльності
- 17.3. Рухи і дії
- 17.4. Знання, навички і вміння
- 17.5. Основні види діяльності
Глава 18. СОЦІАЛІЗАЦІЯ, ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА І ДЕПРИВАЦІЯ
- 18.1. Соціалізація особистості
- 18.2. Психологічні основи відхильної поведінки
- 18.3. Депривація
Глава 19. СПІЛКУВАННЯ
- 19.1. Поняття спілкування та його види
- 19.2. Функції і труднощі спілкування
Глава 20. ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ГРУП
- 20.1. Поняття соціальних груп, їхня класифікація
- 20.2. Великі соціальні групи
- 20.3. Малі соціальні групи
Глава 21. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЧИННИХ ГРУП
- 21.1. Соціально-психологічне розуміння організованої злочинності
- 21.2. Загальнокримінальна злочинність: соціально-психологічний аналіз
Глава 22. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
- 22.1. Розуміння національної безпеки
- 22.2. Психологічна підсистема системи національної безпеки
Категории:
Благодарю сайт за публикацию:
