Предметом психології є психіка (від грец. рзусЬікоз - душевний) людини і тварини, тобто психічні явища, притаманні людині і тварині. Факти психології - це не предметні речі, а різні за змістом, інтенсивністю, тривалістю, пов’язаними між собою процеси, що перебувають у розвитку та належать певній людині.
Психологія вивчає внутрішній психічний світ людини, психічні процеси, стани, властивості, закони виникнення, розвитку й перебігу психічної діяльності, становлення психічних властивостей людини, життєве значення психіки.
Внутрішній психічний світ людини психологія розглядає як живий, неперервний процес, який формується і розвивається, породжує деякі продукти чи результати.
Психологічна наука вивчає такі психічні явища:
- психічні процеси, до яких входять відчуття, сприймання, запам’ятовування, мислення, уява, почуття і т.д.;
- психічні стани - уважність, байдужість, спокій, схвильованість, піднесення, зацікавленість тощо;
- психічні властивості - спостережливість, чутливість, розумові, емоційні, вольові якості людини, її здібності, риси характеру тощо.
Продукти психіки здійснюють взаємодію людини із довкіллям; допомагають людині орієнтуватись у середовищі, забезпечують її успіх в усіх видах діяльності (ігровій, навчальній, трудовій та ін.).
Психіка пов’язана з активним відображенням людиною об’єктивного світу, зі створенням у свідомості людини картини світу, її образу, із знаходженням свого Я в об’єктивному світі, з адаптацією до середовища.
Психічне відображення не є дзеркальним, механічним, пасивним копіюванням світу. Це активне відображення, яке завжди належить суб’єкту і залежить від його особливостей. Психіка - це суб*єктивний образ обєктивного світу.
Загальна психологія – Підручник
О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - 6-те вид. Київ: Каравела, 2020. - 464 с.
ISBN 978-966-2229-28-8
Загальна психологія – Зміст
ПЕРЕДМОВА
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ
1. Предмет і завдання психологічної науки
1.1. Предмет психології
1.2. Завдання психологічної науки
1.3. Місце психології в системі наук
1.4. Галузі психологічних знань
1.5. Мозок і психіка
1.6. Школи, напрями, концепції у психології
2. До історії психологічної думки
2.1. Дохристиянські часи - XVIII ст
2.2. Розвиток психологічної думки у XIX - XX ст
3. Методи психології
3.1. Загальні питання побудови психологічного дослідження
3.2. Загальнонаукові методи
3.3. Конкретні наукові методи
3.4. Статистичний метод у психології
3.4.1. Упорядкування й рангування психологічних дослідних даних
3.4.2. Визначення середніх при опрацюванні дослідних даних
3.4.3. Використання міри дисперсії у психологічних дослідженнях
3.4.4. Надійність і валідність
3.5. Психологічні методики
4. Розвиток психіки та свідомості
4.1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин
4.2. Механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки
4.3. “Мова” і спілкування тварин
4.4. Відмінність психіки людини від психіки тварин
4.5. Суспільно-історичний характер свідомості
4.6. Свідомість та її структура. Свідоме й несвідоме в психічній діяльності людини
4.7. Свідомість та ментальність
Розділ II. ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ
5. Відчуття
5.1. Поняття про відчуття
5.2. Фізіологічна основа відчуттів
5.3. Класифікація відчуттів
5.4. Види відчуттів
5.5. Основні властивості та закономірності відчуттів
5.6. Індивідуальні особливості відчуттів
6. Сприймання
6.1. Поняття про сприймання
6.2. Фізіологічна основа сприймання
6.3. Роль моторних компонентів у сприйманні
6.4. Загальні особливості сприймання
6.5. Класифікація та види сприймання
6.6. Індивідуальні особливості сприймання
7. Мислення
7.1. Поняття про мислення. Функції мислення
7.2. Теорії мислення
7.3. Змістовий бік мислення. Процес розуміння
7.4. Функціонально-операційний бік мислення. Мислення як процес
7.5. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу
7.6. Мислення як діяльність. Процес розв’язання задач. Цілемотиваційний бік мислення
7.7. Види мислення
7.8. Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект
7.9. Розвиток мислення
7.10. Поняття про інтелект
8. Пам’ять
8.1. Поняття про пам’ять
8.2. Теорії пам’яті
8.3. Види пам’яті
8.4. Процеси і закономірності пам’яті
8.5. Індивідуальні особливості пам’яті
8.6. Розвиток пам’яті
9. Уява
9.1. Поняття про уяву
9.2. Фізіологічні основи процесів уяви
9.3. Види уяви. Процеси уяви
9.4. Розвиток уяви у дітей
9.5. Виховання та індивідуальні особливості уяви
10. Почуття та емоції
10.1. Поняття про почуття та емоції
10.2. Теорії емоцій
10.3. Фізіологічна основа емоцій
10.4. Вплив емоцій на людину
10.5. Види емоцій і почуттів
10.6. Форми переживання почуттів
10.7. Вищі почуття
11. Увага
11.1. Поняття про увагу
11.2. Теорія уваги. Фізіологічні основи уваги
11.3. Властивості уваги
11.4. Види уваги
11.5. Увага й особистість
11.6. Розвиток уваги у школярів
11.7. Основні критерії вихованості уваги
Розділ III. АКТИВНІСТЬ ТА ОСОБИСТІСТЬ
12. Діяльність як форма активності особистості
12.1. Активність
12.2. Діяльність
12.3. Теорії діяльності
12.4. Структура активності та діяльності
12.5. Засвоєння діяльності
12.6. Динаміка і саморегуляція активності особистості
12.7. Основні види діяльності та їхній розвиток в онтогенезі
13. Психологія особистості
13.1. Поняття про особистість
13.2. Теорії особистості
13.3. Структура особистості
13.4. Спрямованість особистості
13.5. Самосвідомість та “Я-концепція” особистості
13.6. Особистісне зростання
14. Темперамент
14.1. Поняття про темперамент
14.2. Історія розвитку вчення про темперамент
14.3. Тип вищої нервової діяльності та темперамент
14.4. Психологічна характеристика типів темпераменту
14.5. Роль темпераменту в праці та навчанні
14.6. Темперамент і проблеми виховання
14.7. Вимоги діяльності та тип темпераменту
15. Характер
15.1. Поняття про характер
15.2. Провідні риси характеру
15.3. Акцентуйовані риси характеру
15.4. Природа та вияви характеру
15.5. Вчинок і формування характеру
15.6. Формування характеру в дитинстві
16. Здібності
16.1. Поняття про здібності
16.2. Якісна і кількісна характеристика здібностей
16.3. Види здібностей .
16.4. Здібності, обдарованість, талант
17. Вольова активність особистості
17.1. Поняття про волю. Функції волі
17.2. Історія розвитку уявлень про волю
17.3. Воля як вища психічна функція
17.4. Вольове регулювання поведінки
17.5. Фази складної вольової дії
17.6. Класифікація вольових якостей особистості
17.7. Розвиток та виховання вольової активності людини
18. Спілкування
18.1. Поняття про спілкування
18.2. Функції та форми спілкування
18.3. Структура спілкування
18.4. Види спілкування
18.5. Засоби спілкування
18.6. Ефективність спілкування
18.7. Стилі спілкування
18.8. Оволодіння навичками спілкування
19. Психологія міжособистісних стосунків
19.1. Відносини, стосунки та ставлення
19.2. Класифікація груп у психології
19.3. Вплив спільності на індивіда
19.4. Сприймання і розуміння людьми один одного як аспект міжособистісних стосунків
СЛОВНИК
ОБКЛАДИНКА
Категории:
Благодарю сайт за публикацию:
