Європейський словник філософій - 4 тома

У багатьох відношеннях це видання, безумовно, є викликом.

 

Французькі філософи, які започаткували цей проект, насамперед кинули виклик традиційним поглядам на історію філософії та, ширше, традиційному розумінню філософії як такої. Почати з того, що філософія для авторів «Словника» не є розумовою діяльністю, яка лише зовнішнім чином пов'язана із мовою - а з іншого боку, не є й діяльністю, монопольно пов'язаною лише з певними «обраними» мовами, які одні лише мусять вважатися по-справжньому «філософськими».

 

Навпаки, кожна мова, на переконання авторів Словника, надає її носіям унікальні та неповторні ресурси філософування - певна річ, будучи при цьому сама продуктом унікальних та неповторних умов суспільного життя, історичних обставин розвитку певного народу тощо.

 

Говорити про єдину «європейську філософію», з цієї точки зору, так само парадоксально, як говорити про єдину «європейську мову». У першому наближенні, з метою забезпечення взаєморозуміння, доводиться, певна річ, звертатися й до того, й до іншого: при цьому роль першого виконує певний набір «загальноєвропейських» філософських концептів, а роль другого - колись латина, нині ж особлива «нейтралізована» версія англійської мови, яка змушено платить за інтернаціоналізацію власним оштучненням. Але подальше заглиблення відкриває за європейською філософською єдністю множину мовно-світоглядних унікальностей - які разом складають вже не Універсум, а Мультиверсум.

 

Відповідно, справжньою основою кожної з численних європейських філософій для авторів «Словника» постає набір не універсальних, а цілком унікальних філософських концептів, які повною мірою розкривають своє смислове багатство лише у рідному для них мовному оточенні (німецькому, французькому, іспанському тощо), але по ходу свого історичного становлення частково вбирають у себе також і смисли інших споріднених концептів, що існували чи досі існують в інших європейських філософських мовах.

Пер. з фр. -Том перший. - Вид. друге, виправл.

К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2011. - 576 с.

ISBN 978-966-378-171-6 (Багатотомне видання)

ISBN 978-966-378-172-3 (Том 1)

 

Від редакції

Барбара КАССЕН. Вступне слово

VII. ЕТИКА ІПРАКСИС

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

Однією з найбільш нагальних проблем, які ставить Європа, є мовна проблема. Можна розглядати два шляхи її вирішення: вибрати одну домінуючу мову - «глобалізовану» англо-американську - і віднині спілкуватися нею; або ж зробити ставку на підтримання плюралізму, щоразу підкреслюючи сенс та важливість відмінностей, що є єдиним способом реально полегшити спілкування між мовами та культурами. «Європейський словник філософій: лексикон неперекладностей» виходить саме із другої точки зору. Але він спрямований скоріш у майбутнє, ніж у минуле: він не пов'язаний з ретроспективною та уречевленою Європою - до речі, якою? - що визначається накопиченням шарів спадку, які укріплюють місцеві особливості, а з Європою у розвитку, у дії, скоріше energeia, ніж ergon, яка опрацьовує розбіжності, напруження, перенесення, привласнення, непорозуміння, аби краще творити саму себе.

 

Відправною точкою стали міркування стосовно труднощів перекладу філософських текстів. Ми хотіли осмислити філософію різними мовами, розглянути філософії так, як вони висловлені, і подивитися, що такий підхід змінює у наших манерах філософувати. Саме через це ми створили не черговий «Філософський словник» або «Філософську енциклопедію», які б розглядали поняття, авторів, течії та системи самі в собі, а «Європейський словник філософій», побудований навколо слів, взятих у сумірній відмінності мов, принаймні, основних мов, якими написано європейську філософію - після Вавилонського стовпотворіння. З цієї точки зору нашою моделлю був «Словник індоєвропейських соціальних термінів» Еміля Бенвеніста, плюралістичний та компаративістичний твір: щоб знайти сенс одного слова в одній мові, він показує, в які мережі воно входить, та намагається дослідити, як функціонують ці мережі в одній мові, порівняно з мережами інших мов.

 

Ми не працювали ані з усіма словами, ані з усіма мовами, в яких присутнє будь-яке слово, ані з усіма філософіями. За предмет дослідження ми обрали симптоми розбіжностей, «неперекладності» між певною кількістю сучасних європейських мов, повертаючись до давніх (грецької та латини), та користуючись як проміжною ланкою івритом та арабською щоразу, коли це було необхідно для розуміння цих розбіжностей. Те, що йдеться про неперекладності, аж ніяк не означає, що ці терміни, вислови, синтаксичні та граматичні звороти ніколи не перекладалися або не можуть бути перекладені; радше неперекладним є те, що постійно продовжують (не) перекладати. Але це свідчить, що їхній переклад тією чи іншою мовою становить таку проблему, що інколи приводить до появи неологізму або надання нового значення старому слову: це покажчик того, наскільки у різних мовах як окремі слова, так і понятійні мережі не збігаються. Чи розуміємо ми, кажучи mind, те ж саме, що кажучи Geist або esprit? Чи правда - це justice або veritel І що відбувається, коли ми передаємо mimesis як representation замість imitation*. Таким чином, кожна словникова стаття відштовхується від вузла неперекладності та містить порівняння термінологічних мереж, викривлення яких складає історію та географію мов і культур. «Європейський словник філософій» є «лексиконом неперекладностей» тією мірою, якою він висвітлює у своїй галузі головні симптоми відмінності мов.

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей - Том третій

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей - Том третій - Зміст

І. БУТТЯ ТА ОНТОЛОГІЯ

• ПРИРОДА, НАТУРА
• AUFHEBEN, AUFHEBUNG скасовувати, скасування; зберігати, ЗБЕРІГАННЯ; піднімати, ИідНОСИТИ, підйом; ЗНімАТИ, ЗНЯТТЯ; редукувати, редукція 
• Ereignis подія, засвоєння, проява, ставання собою, увласнення
• ERLEBEN, ERLEBNIS переживати, звідувати, зазнавати, набувати досвіду; переживання, пережите, подія, досвід
• 'ÖLÄM світ vorhanden/zuhanden, vorhandenheit/zuhandenheit наявне, доступне, «перед очима»/поруч, досяжне; наявність, доступність/досяжність
• WELT світ, всесвіт

ІІ. ПІЗНАННЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ

• абстракція, абстрактний
• ГЕНІЙ
• перцепція, аперцепція, сприйняття
• CHANCE/PROBABILITY шанс, випадок; імовірність
• COMMON SENSE здоровий глузд, спільний сенс, спільне чуття
•  CONSCIENCE свідомість; совість, сумління
• DOXA гадка, думка, погляд; плід уяви, примара; слава, пошана,
• РЕпУТАЦІЯ; ОЧІКУВАННЯ, СпОДІВАННЯ
• EPOKHE утримання (від судження, вибору, рішення); зупинка, припинення
• ERSCHEINUNG/SCHEIN/PHÄNOMEN/MANIFESTATION/
• OFFENBARUNG явище; вигляд/видимість; сяяння/феномен/прояв, вияв,маніфестація/розкриття, виявлення; одкровення ... FANCY, IMAGINATION уява, фантазія; примха, вподобання/виображення
• GEISTESWISSENSCHAFTEN науки про дух, гуманітарні науки, суспільні науки
• PHANTASIA поява, показ; фантазія, уява, видіння
• SENSUS COMMUNIS спільне чуття

ІІІ. МОВА, ЛОГІКА, СЕМІОТИКА

• знак, символ
• ПАРОНІМ
• ПРЕДИКАБІЛІЯ предикація, предикувати, приписувати
• СЕМІОТИКА/СЕМІОЛОГІЯ
• ТЕРМІН

ІУ. ПРАВО І ПОЛІТИКА

• HERRSCHAFT панування
• MACHT, GEWALT могутність, влада, насильство
• STATO, RAGION DI STATO держава, державний інтерес, політика

V. ЧАс ТА історія

• СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ/ПРОФАНАЦІЯ
• ТЕПЕРІШНЄ, минуле, майбутнє
• BILDUNG, KULTUR, ZIVILISATION формування, освіта,
• ВИХОВАННЯ; КУЛЬТУРА, ЦИВІЛІЗАЦІЯ
• CORSO, RICORSO хід, цикл, курс, перебіг, процес, проведення,
• РОЗВИТОК, ШЛЯХ; ЗВЕРНЕННЯ, ЗАЯВА, АпЕЛЯЦІЯ, пОВТОРЕННЯ
• GESCHICHTLICH, GESCHICHTLICHKEIT історичний, історичність
• PLUDSELIGHED/DESULTORISK раптовість, непередбачуваність, несподіваність/нетривалий, перемінливий, незв'язний
• TALATTUF рятівні хитрощі

• КРАСА
• HAPPENING подія, вистава, перформанс, хепенінг
• IN SITU на місці
• MOMENTE моменти (музичне)
• WORK IN PROGRESS твір, що постає; твір у процесі розвитку

УІІ. ЕТИКА І ПРАКсис

• ПОСТУПОК вчинок
• СВЕТ світло; світ
• CONTINUITET, CONTINUERLIGHED/CONTINUERLIGT тривалість, тривання, повсякчасність, неперервність, безперервність/неперервно, повсякчас
• FAIR, FAIRNESS, EQUITY чесний, справедливий; чесність, справедливість; неупередженість, справедливість, безсторонність
• GUT/BÖSE, WOHL/ÜBEL (WEH), GUT/SCHLECHT добро/зло, благо/лихо, добрий/злий, добрий/поганий, добре/погано
• SCHICKSAL/VERHÄNGNIS/BESTIMMUNG доля; (лиха) доля, недоля, фатум, загибель; призначення, визначення, покликання

vііі. філософія і психологія

• меланхолія
• ACEDIA сум, апатія; пригнічення, недбалість, нехіть
• ANGOISSE туга, тривога, жах, страх
• CARE турбота, клопіт, піклування
• DESENGANO позбавлення ілюзій, усвідомлення помилки, гіркий досвід, розчарування, зневіра
• DOR туга, болісне бажання, страждання; задоволення від болю
• SAUDADE туга, прагнення, ностальгія
• SEHNSUCHT, SEHNEN пристрасне бажання, прагнення, туга; тужити, прагнути, жадати
• SORGE турбота
• SPLEEN сплін; сум, нудьга, хандра; роздратування, злість
• STIMMUNG настрій, настроєність, налаштованість

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей - Том четвертий  - Зміст

і. буття та онтологія

• ОБ'ЄКТ, БУТИ ОБ'ЄКТИВНИМ
• СИЛА/ЕНЕРГІЯ
• ATTUALITÄ, ATTUOSITÄ дійсність, «Актуальність»; діяльність, Активність, дієвість
• FICAR (за)лишатися, затримуватися, перебувати, бути, ставати, зоставатися
• MATTER OF FACT, FACT OF THE MATTER факт, емпіричний факт; питання фактів, емпіричне питання; реальність
• SACHVERHALT, SACHLAGE, OBJEKTIV стан справ, стан речей
• SPECIES/FORMA/EXEMPLAR/EXEMPLUM зір, погляд; вид; вигляд, зовнішність; зображення; явище, видимість; форма; взірець, приклад; ПРООБРАЗ; ПЕРШОтвіР; копія, ПОдОБА

іі. пізнання та епістемологія

• ИСТИНА істина
• ІСТИНА
• РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ
• AFFORDANCE змога, наявність (ресурсу), придатність
• ANSCHAULICHKEIT унаочнення, унаочнюваність, наочність, зображуваність, візуалізація, інтуїтивний знак
• EXPERIMENT/EXPERIENCE дослід/досвід
• GEGENSTAND/OBJEKT предмет/об'єкт
• TATSACHE/TATHANDLUNG факт

 ііі. мова, логіка, семіотика

• АСПЕКТ
• КОМБІНАТОРИКА ТА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ
• МОВЛЕННЄВИЙ АКТ
• ОЗНАЧНИК/ОЗНАЧЕНЕ
• ПОРЯДОК СЛІВ
• СИНКАТЕГОРЕМА/КАТЕГОРЕМА
• СУПОЗИЦІЯ
• MERKMAL прикмета, ознака, характерна риса, визначальна рис познака, знак
• NONSENSE нонсенс, нісенітниця, безглуздя
• TRUTH-MAKER те, що робить [висловлювання] істинним, надавач істиннісного значення, справджувач

іv. право, політика, економіка

• CLAIM вимога, домагання, зазіхання; претензія; заява, теза, ствердження
• ECONOMIE економіка, економія, господарство, ощадливість, Економність, Економічність
• ENTREPRENEUR підприємець
• HEIMAT Рідний край
• MUTAZIONE зміна; переворот, революція, політична мутація
• TORAH, SARl'A закон
• WELFARE, WELFARISM добробут, стан добробуту; політика загального добробуту

v. естетика і поетика

• ЕСТЕТИКА, ЕСТЕТИЧНЕ
• МИСТЕЦТВО
• СМАК
• СТРУКТУРА, ПАТЕРН, ГЕШТАЛЬТ
• ФАКТУРА
• ARGUTEZZA дотепність, проникливість, гострота розуму
• DISEGNO задум, проект; рисунок, кресленик
• ERZÄHLEN / BESCHREIBEN оповідати, розповідати/описувати, зображати
• SPRECHGESANG, SPRECHSTIMME промовлена мелодія, вокальна рецитація, мовоспів
• SPREZZATURA ретельна недбалість; симульована невимушеність, «природна» вишуканість
• STILL, STILLE нерухомий, урівноважений, спокійний, умиротворений, тихий, безмовний; нерухомість, урівноваженість, спокій(ність), умиротворіння, тиша, тихість, безмовність

vi етика і праксис

• ВОЛЯ
• ПРАЦЯ
• СТРАДАНИЕ страждання
• ELEUTHERIA свобода, воля; вільність; незалежність
• MITMENSCH інший
• OIKEIÖSIS присвоєння
• PIETAS побожність, благочестя
• PRUDENTIAL, PRUDENCE розсудливий, пруденційний; розсудливість
• UTILITY, UTILITARIAN, UTILITARIANISM корисність; утилітарне, утилітаристське; утилітаризм
• WERT, GELTUNG, GELTEN, GÜLTIGKEIT цінність, вартість, значення, чинність, значущість
• WILLKÜR, FREIE WILLKÜR вибір, суб'єкт вибору, вільний вибір; самоуправство, свавілля; воля, свобода волі, добровільність

vii. збагнути надприродне

• БОГ
• БОГОЧЕЛОВЕЧЕСТВО боголюдство, Боголюдськість
• ДИЯВОЛ
• BERIT союз, договір, завіт
• DAIMÖN демон
• DUENDE дух, злий дух, домовик, хованець; харизма, чари, дух творчості, благодать
• RELIGIO вшанування, поклоніння, релігія, культ; побоювання, вагання

viii. особистість і людська природа

• ТАЛАНТ
• Я
• MENSCHHEIT, HUMANITÄT людство; людяність, гуманність
• STRENGTH/ FORCE сила; міць

іх. психологія і психоаналіз

• ІНТЕНЦІЯ
• НЕСВІДОМЕ, НЕСВІДОМІСТЬ
• ПОТЯГ
• BEHAVIO(U)R, BEHAVIO(U)RISM поведінка, поводження; біхевіоризм
• ENTSTELLUNG спотворення, фальсифікація
• FEELING, PASSION, EMOTION, SENTIMENT, SENSATION, AFFECT] SENSE почуття, пристрасть, емоція, відчуття, афект, чуття
• GEFÜHL/EMPFINDUNG почуття, відчуття
• GEMÜT душа, дух, душевність, почуття, АФЕктивність, ум, думка, настрій, духовність; вдача
• QUALE, QUALIA який, які; якість, якості; властивість чуттєвого досвіду, властивості чуттєвого досвіду; кваліа
• WUNSCH бажання, побажання